У нашій мові є багато слів іноземного походження. Як і належить, вживання цих слів у нас надає їм нового, інколи ледь не протилежного значення. Візьмемо, наприклад, слово «декларація». Якщо вірити нашим ЗМІ та різноманітним активістам, ми без тих декларацій незабаром якщо не загинемо зовсім, то наближатимемося до всього найстрашнішого, що лише може бути. Що сталося?
А ви хіба не чули, що Конституційний Суд вирішив не карати державних службовців за те, що вони у цих деклараціях брешуть? Це ж посягання на святе! На державу! На законність! На реформи! І ще на багато всякого різного. Справді, рішення страшне. Тепер ми не спостерігатимемо як тисячі корупціонерів невпинно рухаються від власних кабінетів до тюремних камер із відвіданням зали судових засідань, де їм виносять суворі та справедливі вироки за незаконне збагачення та брехню у деклараціях. Кажете, що ви про таке не чули? А про НАБУ чули? Про антикорупційну прокуратуру та антикорупційний суд? Так це ж вони мали за чималеньку зарплату оцих всіх незаконних збагачувальників ловити, судити і саджати. Чому не ловили і не саджали? Тому що оці всі НАБУ та інші «антикорупційні органи» є, як на мене, повною дурнею. Бо слідство і суд у нас і так є кому здійснювати! У Рівному вже замучилися приміщення у центрі шукати для тих судів і прокуратур. Вчора була лікарня – сьогодні суд! Вчора була поліклініка – сьогодні прокуратура. А тепер виявляється, що їх нам не досить! Що мають бути окремі поліція, суди та прокуратура «для корупціонерів». А для пенсіонерів? Для інвалідів? Для учасників АТО? Чим вони гірші за тих корупціонерів? Чому не мають права на окрему поліцію, суд та прокуратуру? У житті все просто – якщо хтось погано виконує свою роботу, на його місце беруть іншого, а не ставлять поруч ще одного такого ж самого. Якщо наші поліція, суд та прокуратура не здатні знайти та покарати хабарників у владних кабінетах, то слід розганяти цю поліцію, прокуратуру та суд і набирати нові. І робити це доти, доки не навчаться. А у нас що вийшло? До існуючих «правоохоронців» та «суддів», які небідно живуть, відпускаючи на волю грошовитих злочинців, додалися «антикорупційні», які, як показала практика, займаються тим самим. Коротше, посварилися вони за гроші, яких їм не вистачає. Бо насправді ані звичайні, ані «антикорупційні» слідчі, судді та прокурори ними не є. Вони є лише декорацією, за якою приховано справжнє життя, в якому все продається та купується. Звісно, що всі ці оборудки не показують у деклараціях. Ви ще не переплутали декорацію з декларацією? Дивіться мені…