25 серпня 1991 року у Рівному на майдані Незалежності демонтують пам'ятник Леніну. Серед учасників тієї події – один з організаторів Народного руху України на Рівненщині Іван Дем'янюк та голова Союзу українок Мирослава Горобець. Вони пригадують, що тоді на майдані зібралося приблизно 15 тисяч рівнян.
Суспільне повідомляє, що мітинг тривав до 10-ї вечора.
"Я тоді очолював цей процес зняття, а охороняли тоді наші хлопці молоді із нарщодної самооборони. Це вперше, коли відбулося ГКЧП, у нас в місті були створені загони Української народної самооборони," – каже один з організаторів НРУ на Рівненщині Іван Дем'янюк.
Державний комітет з надзвичайного стану засідає в Москві 19-го серпня, де намагаються усунути від влади керівника Радянського Союзу Михайла Горбачова, – пояснює завідувач відділу нової та новітньої історії обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. У регіонах на це реагують мітингами.Починається тиск на те, щоб скликати позачергову сесію Верховної ради. І врешті-решт вирішувати питання з незалежністю України. Ну і в Рівному теж цікаво, що приймається рішення на сесії міськради про демонтаж пам'ятника вождю пролетарської революції," – додає Ігор Марчук.
У Рівненській міськраді на той час було 172 депутати, більшість з них підтримала зняття пам'ятника Леніну, – пригадує Іван Дем'янюк і додає, що у тому, чи знімати, чи не знімати пам'ятник після прийняття Акту про державну незалежність України сумнівів не було.
"Люди гукали, щоб іще букви позбивали. І хлопці не мали чим працювати. Якісь молоточки малесенькі," – пригадує голова Союзу українок в області Мирослава Горобець.
Бронзова фігура рівненського Леніна була понад три метри заввишки. На гранітному постаменті у центрі міста його встановили у 1967-му до 50-річчя Жовтневої революції. Пам'ятники Леніну у радянський час були невід'ємною складовою комуністичної пропаганди, – зазначає завідувач відділу нової та новітньої історії обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.
"В кожному райцентрі він стовідсотково був. А таких у нас було 16. Були ще меншого масштабу десь там в колгоспах імені Леніна. Різних бюстиків було в кожній школі, десь на установах, в різних кабінетах, парткомах. Було доволі багато," – додає історик.
За даними спеціалістки відділу охорони історико-культурної спадщини обласного управління культури Ірини Васильєвої, в області на обліку перебувало 284 пам'ятники Леніну – у повен зріст і погрудь. 6 із них були бронзовими, інші – з бетону.Але першим пам'ятником, який скинули на Рівненщині, був бюст Леніну у Рясниках Гощанського району.
Ініціаторами акції були місцеві жителі Ігор Павлюк та його товариш.
"Скинули ми його 3 серпня 1991 року. І тільки 25 серпня – Рівне, Луцьк і Нововолинськ," – пригадує Ігор Павлюк.
Цю акцію він з товаришем планував рік. Скинути бюст Ілліча біля сільської ради у його рідних Рясниках вони вирішили після того, як 1 серпня 1990-го року у Червонограді на Львівщині демонтували перший в Україні пам'ятник Леніну.
Той політичний крок Ігор Павлюк з товаришем зробив у ніч з 3-го на 4-те серпня 1991-го року.
"На наступний день у селі вже була вся гощанська міліція і плюс КДБ. Ходили з хати в хату. І шукали злочинців. Мені тоді "світило" 5 років. Це вже не кримінал, це була політика. Але врятувало те, що 19-го серпня сталося ГКЧП і про цього Леніна забули всі," – пригадує Ігор Павлюк і додає, що причетних до того, хто скинув бюст Леніна в Рясниках, тоді так і не знайшли.
"Його потім реставрували і поставили на місце. А потім уже доля його була незавидна. Опинився в хліві. Я причетний до долі цього пам'ятника. Я і мій товариш Сергій", розповідає ініціатор.
Щоб зберегти пам'ятник, Ігор Павлюк поставив його на пасіці. Серед синьо-жовтих вуликів бюст Леніна стоїть вже п'ять років. Нині чоловік планує передати його у Гощанський музей.
Рівненського Леніна після демонтажу відвезли на зберігання до міського тресту зеленого господарства. Куди він подівся звідти – досі невідомо.
