Депутати рівненської облради вкотре заговорили про майбутнє обласного діагностичного центру імені Поліщука. Цього тижня спонукала до роздумів дороговартісна покупка, яка може змінити, як кажуть лікарі, не тільки роботу діагностичного, а рівень медицини в області.
На сесії 15 березня облрада має виділити 15 млн грн на купівлю високотехнологічного цифрового рентгендіагностичного комплексу для діагностичного центру. За допомогою обладнання, зокрема, виявлятимуть рак на ранніх стадіях та проводитимуть мініінвазивні операції.
Кошти передбачать, проте чи встановлять це обладнання саме у діагностичному, поки не відомо. Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук запевнив депутатів, що остаточне рішення буде ухвалене лише після того, коли діагностичний центр отримає відповідь – буде він цього року фінансований з Національної служби здоров’я України за програмою безкоштовної діагностики чи ні.
Бо якщо у заклад не йтимуть «кошти за пацієнтом», то доцільніше, вирішили депутати, встановити рентегндіагностичний комплекс в обласній клінічній лікарні, аби обстеження на ньому оплачувала держава.
Обговорюючи закупівлю, депутати бюджетної комісії зачепили і тему про майбутнє самого діагностичного. Юрій Благодир, до прикладу, запропонував об’єднати його з обласною лікарнею. Говорили також про переведення закладу на госпрозрахунок. Обидві пропозиції не є новими.
Фактично, чи не щороку депутати ставлять під сумнів, чи варто надалі утримувати діагностичний, який частково дублює функції кількох інших закладів у Рівному.
Юрій Осіпчук, начальник обласного управління охорони здоров’я:
- Рентген, який купуємо, області потрібен. Ми не маємо права жити позавчорашнім днем і використовувати обладнання, випущене ще в СРСР і яке має у рази сильніше опромінення, аніж сучасне, яке плануємо придбати.
Доцільність встановлення обладнання саме у діагностичному центрі будемо переглядати. Проте варто зазначити, що навіть якщо центр не братиме повноцінну участь у програмі безкоштовної діагностики НСЗУ цього року, він зможе вийти на фінансування у 2020 році, як і всі інші заклади третинного рівня.
У нас в області є два заклади, майбутнє яких дискусійне: діагностичний центр та диспансер радіаційного захисту населення (чорнобильська лікарня – Ред.). Вони дублюють функції інших закладів, зокрема обласної лікарні, перинатального. Тому наразі ми думаємо про максимальну оптимізацію. Але не лише цих двох закладів, а мережі закладів облради.
Кількість закладів уже не має значення, адже гроші йтимуть за пацієнтом. Але ми розуміємо, що якщо у комунальній власності буде багато закладів з однаковими функціями, то не вистачатиме населення, щоб забезпечити їм повноцінне навантаження, а відповідно – достатнє державне фінансування, яке дозволить медзакладу не просто виживати, а розвиватися.
Однозначно, ми робитимемо все, щоб не втратити колектив, бо у цих закладах – професіонали найвищого рівня. Але оптимізувати потрібно. У діагностичному, наприклад, є кілька напрямків, які потрібно, навпаки, посилювати і виходити з пропозиціями на цілу Західну Україну: репродуктивний центр, відділення спортивної медицини.
Ідея щодо об’єднання діагностичного і обласної лікарні має право на життя, зважаючи на економію на оптимізації адміністративних посад, але це, я вам скажу, фантазія, яка сьогодні не на часі.
Роман Шустик, головний лікар Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру імені Віктора Поліщука:
.JPG)
- Сьогодні тяжкохворі їдуть за кордон. Ми ж хочемо, аби вони могли отримувати якісну допомогу вдома. Апарату, який купуємо, в області і навіть у цілій Західній Україні ще немає. Ним ми піднімемо рівень медицини на Рівненщині, адже він допоможе робити ранню діагностику новоутворень, мініінвазивні втручання, проводити різні лікувальні методики у гінекології, урології, кардіології, нейрохірургії, неврології.
У першу чергу, ми надаватимемо послуги мешканцям нашої області, але якщо їхатимуть з інших регіонів пацієнти, буде тільки добре: по-перше, це підійматиме престиж області, по-друге, приноситиме непрямі інвестиції (пацієнти вкладатимуть кошти у їжу, житло тут і т.п.).
Хочемо увійти у пілотний проект НСЗУ з 1 липня, хоча всі інші заклади третинного рівня увійдуть з наступного року. Допомагає нам у цьому обласне керівництво, тож, думаю, проб’ємося.
Щороку мусується питання про долю діагностичного, про об’єднання з обласною лікарнею і т.п. Цього разу заговорили про об’єднання можливостей з обласною лікарнею. Але ми щоразу доводимо, що ми потрібні, адже весь світ йде шляхом створення діагностичних центрів. У 2018 році у нас обстежилося близько 218 тисяч людей, а це кожен п’ятий житель області.
Алла САДОВНИК.
