Одразу можна було подумати що 27 серпня у Решуцьку на березі Горині знімають ще один телевізійний серіал. Але придивившись, випадковий свідок побачив би, що зброя у грабіжників, які напали на господаря бази відпочинку Ярослава Дикого, справжня, а праска, якою припікали його дружину, вимагаючи пригадати, де лежить мільйон доларів, увімкнута і насправді розпечена. Мільйона грабіжники не одержали, а пограбовані обійшлися травмами та опіками. Як показали перші ж свідчення потерпілих, аби не стати жертвою нападників із праскою, Ярославу Дикому слід було, за порадою кіногероя Гліба Жеглова, «воврємя с женщінамі своїмі разбіраться і пістолєти нє разбрасивать гдє попало».
Наталя Розомнюк, дружина бізнесмена Ярослава Дикого: — Була приблизно 19-та година. Ми з чоловіком і ще кількома нашими товаришами та їхніми дітьми вечеряли на ганку нашої бази. Аж раптом увірвалися невідомі у чорних костюмах та масках з пістолетами і поклали обличчям на підлогу. Вони вдягнули на нас всіх наручники, ноги позв’язували мотузками, а на голови понадягали якесь шмаття, аби ми нічого не бачили. Діяли вони професійно. Наші собаки навіть не встигли загавкати. Вони їх, напевно, чимось приспали. Під час нападу ні до нас, ні між собою злочинці не зверталися по іменах. Лише вимагали сказати, де сейф з грошима. Скільки їх було — не пам’ятаю. Нас було семеро, і на кожного з нас вистачило по одному грабіжнику, а ще кілька стояли осторонь, і не виключено, що хтось залишився біля машин, на яких вони приїхали.
Я і мій чоловік в один голос стверджували, що грошей немає. Вони не повірили. Сказали, що знають про сейф і мільйон доларів у ньому. Почали бити мене і мого чоловіка. А згодом розігріли праску і почали мене катувати. Попекли всю спину та живіт. Приставляли до горла мисливський ніж і погрожували зарізати, якщо не зізнаюсь, де тримаємо гроші. Я благала їх зупинитися, пропонувала наступного дня познімати всі заощадження з банківського рахунку, а якщо буде мало, позичити у знайомих і віддати їм. Нічого не знайшовши, вони познімали з присутніх золоті прикраси, годинники. Позабирали мобільні телефони. Через деякий час вони зняли з нас наручники, позв’язували руки мотузками, забрали мою машину, в якій були мої особисті документи та кілька тисяч гривень, і поїхали геть. З нами залишилося двоє нападників, які час від часу перевіряли, чи не розв’язали ми мотузки. Спочатку вони погрожували нам розправою, а згодом дещо «подобрішали». Супроводжували дітей до туалету, коли ті просилися, і навіть жартували, мовляв, завтра буде що розповісти друзям. Наш кавун встигли з’їсти. Близько 22-ї години вони нас залишили зв’язаними та поїхали. Розв’язав нас місцевий хлопець, який час від часу приходив до нас в гості. Згодом зателефонував охоронець з нашого будинку на Червоногірській. Він у той час якраз з сусідськими хлопцями дивився футбол по телевізору. Розповів, що до будинку під’їхала темна машина із сріблястим бампером, посигналила і поблимала фарами. Він подумав, що це приїхали ми, і впустив машину. Потім його вдарили по голові, натягли на нього та на дітей простирадла на голову та позв’язували шнуром від телевізора. Розмова була короткою. Нападники поцікавилися, де сейф господаря, запитали про ключі. Коли дізналися, що в охоронця їх немає, винесли з хати сейф і поїхали геть. У ньому була мисливська зброя мого чоловіка та його документи про освіту. Грошей там не було, але вони про це не знали, оскільки відкрити і перевірити сейф в самому будинку не змогли. За півгодини після цього випадку приїхала моя подруга, якій я зателефонувала, і розповіла про цей випадок. У чоловіка дуже підвищився тиск, тому я дала йому ліки. Міліція та швидка допомога приїхали приблизно через півтори години. Ми з Ярославом Івановичем вже вісім років разом. Якихось погроз на адресу нашої родини раніше не надходило. Єдиним нашим ворогом ось вже кілька років поспіль є колишня дружина мого чоловіка Тетяна Дика. Вона вже тривалий час судиться з Ярославом Івановичем за майно. Свого часу вона отримала від нього два будинки та частину ринку на кілька років в обслуговування. Термін цього договору незабаром має закінчитися. Але їй все мало. Вона хоче отримати весь ринок, тому досі з моїм чоловіком судиться. Колись вона йому погрожувала: «Або віддаси весь ринок, або ні тобі, ні твоїй сім’ї не жити».
Тетяна Дика, колишня дружина Ярослава Дикого: — Це все вигадки. Нині можна говорити все, що завгодно. Коментувати чиїсь вигадки я не збираюся.
Тамара Лисенко, начальник відділу громадських зв’язків УМВС України в Рівненській області: — Про збройний напад на базу відпочинку «Дикий», що в Решуцьку, та пограбування приватного будинку Ярослава Дикого, що на вул. Червоногірській, до міліції надійшло два дзвінки. Один був від дружини пана Дикого. Вона розповіла про те, що сталося в Решуцьку, а також про те, що нападники угнали її особистий автомобіль «Ауді А-6» чорного кольору з певною сумою грошей. Другий дзвінок був від сусідки, яка живе поруч з будинком Дикого у Рівному. Саме вона і повідомила про пограбування і те, що нападники винесли з будинку сейф. Як з’ясувалося згодом — сейф був із мисливською зброєю. Вся зброя була зареєстрована. Тієї ж ночі близько півночі у місті Дубні поблизу гаражного кооперативу «Політ» правоохоронці знайшли обгорілий автомобіль дружини Дикого. Нині порушено кримінальну справу за статтею 187 ККУ «Розбій». Відпрацьовуємо різні версії. Одна з основних пов’язана з підприємницькою діяльністю пана Дикого. Іншими словами — рейдерська атака. Версія щодо причетності колишньої дружини пана Дикого до цього нападу не відпрацьовується.
