Майже рік майно відомого у Рівному бізнесмена Геннадія перебуває під судовим арештом. Стільки ж часу минулого з дня його смерті. Триповерховий будинок і ресторан, відповідно до заповіту, який був складений за рік до смерті, мали перейти у спадщину його молодій дружині Анні. Втім, вдова розпоряджатися своїм спадком досі не може — на це ж майно претендує його колишня дружина, звернувшись до апеляційного суду Рівного.
— З Геннадієм ми познайомилися через два роки після того, як він офіційно розлучився зі своєю попередньою дружиною, в якої від нього була дитина, — розповідає Анна. — Він розповідав, що до зустрічі зі мною був двічі одружений. Але я цьому не надавала особливого значення, оскільки то було до мене. Після чотирьох років цивільного шлюбу в 2006 році ми офіційно оформили свої стосунки. Колишня дружина тим часом постійно судилася з Геннадієм та його рідними. Лише у 2005 році, після того як була укладена «мирова угода», за якою Геннадій віддав їй двоповерховий будинок, де вона з моменту розлучення проживала, автомобіль і 10 тисяч доларів, жінка тимчасово заспокоїлася. В тексті угоди вона власноруч написала, що більше ніяких моральних та майнових претензій до свого колишнього чоловіка не має і не матиме. Окрім відсудженого майна, вона щомісяця від Геннадія отримувала аліменти на дитину, на той час неповнолітню. У серпні Анна отримала виклик до міського суду. Лише там вона дізналася, що питання про законність її шлюбу декілька місяців тому без її присутності розглядалося в апеляційному суді. Тоді ж суд визнав колишню дружину Геннадія, яка, власне, і була ініціатором цього позову, теж законною дружиною покійного. А шлюб Анни за рішенням апеляційного суду Рівненський міський суд мав анулювати. — У позовній заяві Тетяна вказала, що до останнього не знала про своє розлучення з Геннадієм, — розповідає Анна. — Мовляв, дізналася про це лише на похороні. Погодьтеся, що аргумент не досить переконливий. Особливо якщо врахувати той факт, що вона тривалий час за рішенням суду отримувала від мого покійного чоловіка аліменти. За декілька років до цього в позовній заяві на стягнення аліментів вона особисто вказувала, що шлюб їхній розірваний. Відповідно Геннадій має виплачувати грошову компенсацію на утримання їхньої дитини. В суді вона про це нічого не сказала. Тобто навмисне ввела суд в оману. Зрештою, якби вони не були розлучені, то наш шлюб ніхто офіційно не зареєстрував би. Суд прийняв її позов, проігнорувавши те, що терміни позовної давності давно минули. Коли я дізналася про рішення апеляційного суду, мій адвокат неодноразово подавав відповідні документи в апеляцію. Однак суддя просто відмовилася їх приймати — без будь-яких пояснень відправляла ці документи назад мені. Дружини покійного все ще судяться. За клопотанням адвоката Анни суд розглядатиме й її зустрічний позов. Попередні декілька слухань по цій справі вже відбулися.
