Cьогодні київське "Динамо" зіграє з італійським "Лаціо" повторний матч 1/8 фіналу Ліги Європи. Перший поєдинок відбувся у Римі і закінчився внічию – 2:2.
Микола Несенюк – напередодні сьогоднішньої зустрічі.
Сьогоднішні суперники по Лізі Європи перебувають за межами футбольного поля в абсолютно різному середовищі. Римський "Лаціо" повністю занурений у інтенсивне та емоційне футбольне життя Італії. Воно, як видається зі сторони, не припиняється там ніколи. Щотижня уболівальники йдуть на стадіон чи сідають біля телевізорів, аби потім обговорювати побачене аж до наступного туру. Саме лише римське протистояння між двома легендарними клубами, "Ромою" та "Лаціо", є окремим життям із своєю історією, героями та антигероями. Така ж сама, можливо менш емоційна чи навпаки, історія суперництва "Лаціо" із іншими італійськими командами. На цьому тлі боротьба на далекій стадії другорядного єврокубка із командою із екзотичної України не виглядає хоч трохи значною подією. Це вам не Ліга чемпіонів із її світовими зірками та десятками мільйонів прибутків. Звісно, римська команда не проти пройти до чвертьфіналу Ліги Європи,а ле коли цього не станеться, уболівальники "Лаціо" не почнуть кидатися у смертельному розпачі зі стін Колізею. А тренери потай видохнуть - буде менше клопоту.
Це вам не Ліга чемпіонів із її світовими зірками та десятками мільйонів прибутків
Перед першою грою у Римі переважав песимізм і для цього були усі підстави. Аж раптом "Динамо" не лише не програло, а цілком достойно зіграло проти далеко не найслабшоюї команди Італії із серйозними іменами у складі. Що сталося? Нічого особливого - просто Олександр Хацкевич вперше цього року випустив на поле насправді найсильніших, та ще й залишив усіх на своїх позиціях, не пересуваючи півзахисників у захист, форвардів у півзахист, півзахисників у напад, і не змінюючи їм фланги. Виявилось, що цього досить, щоб здивувати "Лаціо", який відверто збирався пройти динамівців "на одній нозі".Зовсім інакше все виглядає для "Динамо". На тлі проблем із грою команди, скандалів із Федерацією футболу, падінням глядацького інтересу кожен крок у Лізі Європи виглядає для динамівців сенсаційним підкоренням нової вершини. Це додає команді впевненості та бажання працювати далі, а уболівальникам - радості від справжнього футболу, а не його сумнівного різновиду у версії української "прем'єр-ліги". Кожен новий крок у Лізі Європи для нинішнього "Динамо" виглядає як ковток життєдайного кисню у смердючому болоті. Та чи здатне "Динамо" на такий крок?
Навколо Циганкова у команди потроху починає зав'язуватись гра, подібно до того, як раніше вона зав'язувалась навколо Ярмоленка
Та чи вистачить цього для досягнення результату у Києві? З одного боку, "Лаціо" вже в курсі з ким має справу і, можливо, там вже знають кількох наших гравців на прізвище. Ну не вірю я, що Сімоне Індзагі ночами не спить, думаючи про те, як нейтралізувати Морозюка. Думаю, що гості гратимуть "від себе", не пристосовуючись до супротивника. А там вже як вийде: заб'ють - добре, не заб'ють чи пропустять, то так і буде.
За такого розкладу динамівцям достатньо буде самим не наробити дурниць. Грати так, як можуть, нічого не вигадуючи. Очевидно, що навколо Циганкова у команди потроху починає зав'язуватись гра, подібно до того, як раніше вона зав'язувалась навколо Ярмоленка. Та й у захисті не все так погано. Завдяки дисципліні та удачі можна зайвого не пропустити. Та не це, як на мене, головне.
Для кожного із нинішніх динамівців сьогоднішня гра - це шанс показати себе у футболі. Зіграти для публіки, яка на стадіоні точно буде. І побачити, хто вони є насправді. Чи безперспективним непотрібом, якому слід вчитися футболу у переодягненого в Зорро португальця, чи перспективним футболістами, чий злет лише починається?
Звісно, ми не можемо знати, як складеться гра. Але те, як динамівці грали у Римі, дає впевненість, що соромно за команду нам сьогодні не буде. Що нам той "Лаціо" після "Вереса"?
