Воду, яку споживають рівняни, вважають однією з найкращих у країні. Директор «Рівнеоблводоканалу» Андрій Карауш стверджує, що сам п'є з-під крана, і запевняє, що вона цілком безпечна для вживання. Днями п. Карауш під час відеозустрічі в редакції «РВ» розповів і про якість рівненської води, і про тарифи та цьогорічні плани його підприємства.
Андрій Карауш
— Рівному поталанило, у нас стовідсотково вода артезіанська, вона не має поверхневого забруднення, — розповів Андрій Карауш. — Ми її лише знезалізнюємо і перед безпосередньою подачею у місто знезаражуємо гіпохлоритом натрію марки А, ця сполука вбиває бактерії. Звичайно, дещо псують якість води труби, по яких її подають в оселі рівнян, адже деякі з них прокладали у Рівному ще у 30-50-х роках минулого століття. Але оскільки у мережі вода перебуває під тиском і вона продезінфікована, ми гарантуємо безпечність її вживання. Єдине, що вода може бути певний час забруднена, коли трапляються аварійні ситуації. Але ми завжди попереджаємо на сайті та по радіо, щоб споживачі могли тоді або спустити воду, або кип'ятили її для пиття.
— А як перевірити якість води самому?
— У нас є власна лабораторія, яка розташована на вулиці Івана Вишенського, 6 і має все потрібне обладнання. Вона щодня проводить аналізи води із 40 точок. Крім цього, контроль здійснюють санепідеміологи. Кожен охочий може принести воду, набрану у себе вдома, та перевірити її у нашій лабораторії чи санепідслужбі.
— Вода для рівнян цього року подорожчає?
— Наразі у нас діють тарифи, які набрали чинності з 1 листопада. Проте відповідно до вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ми подали на затвердження інвестиційну програму та розрахунки тарифів на 2017 рік. Варто зазначити, що Нацкомісія призупинила їхній розгляд. Є рішення Ради національної безпеки, щоб перевірити економічну обґрунтованість всіх розрахунків тарифів для водоканалів.
Економічні підстави для зростання тарифів є. Із 1 січня діє новий розмір мінімальної заробітної плати, від якої залежить зарплата працівникам водоканалу. Зросла вартість електроенергії. Окрім того, «Рівнеазот» планує підвищити вартість очищення стічних вод на 36%. А ці три складові займають майже 80% витрат нашого підприємства, тому ми і поставили плановий показник зростання тарифу на 8%, тобто 1,17 грн. Але поки говорити про підвищення тарифу зарано, бо процедуру не розпочато.
— Якщо не підвищити тариф, водоканал матиме збитки на кінець року. Будуть відключення води?
— Таких категоричних наслідків, звичайно, не буде. Водоканал просто не зможе замінити якесь обладнання чи мережі, а спрямовуватиме кошти насамперед на оплату енергоносіїв та зарплат.
— Від депутатів облради звучала ідея компенсувати 10 млн. грн., яких не вистачатиме, за населення з міського та обласного бюджетів.
— З погляду політичного піару — дуже хороша ініціатива. Але відповідно до законодавства це неможливо, бо наше підприємство є ліцензіатом Нацкомісії, а тому відшкодовувати різницю у тарифах можна лише із державного бюджету.
— «Рівнеазот» періодично зупиняє виробництво, нині триває суд над його власником Дмитром Фірташем. Є загроза, що в якийсь момент підприємство відмовиться приймати стоки Рівного?
— «Рівнеазот» жодного разу за моєї пам'яті не порушив господарські відносини, які є між нашими підприємствами. Не було ні зупинок, ні попереджень про відмову очищати стоки. Тому думаю, що такого й не станеться. Ми оплачуємо за стоки, що подаємо на очищення, а питання заборгованості, яку ще поки маємо перед «Рівнеазотом», (йдеться про 11 млн. грн.) плануємо вирішити за рахунок різниці у тарифах до 1 червня.
— Ідея будівництва власних очисних споруд у Рівному досі у силі?
— Ми подали всі потрібні розрахунки та заявку на отримання кредиту від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) до Мінрегіонбуду, але наші документи їм поки не передали. Наразі немає порядку використання таких кредитів. Йдеться про 360 млн. грн., знайти таку суму з інших джерел нереально. Місцеві бюджети не зможуть дати, Державний фонд регіонального розвитку передбачає втричі меншу суму на всю Рівненщину, а кредити в українських банках невигідні. Бо якщо Європейський інвестиційний банк пропонує 8% річних, то наші банки значно більше — 24-25%. Окрім того, ЄІБ частину коштів дає як грантові — на розробку проекту або у вигляді трансферту технологій.
— Скільки рівняни заборгували за воду?
— Близько 22 млн. грн., але це разом із поточними нарахуваннями за спожиту воду. Приблизно 7 млн. грн. боргів — це ті, які задавнені. Якщо споживач боргує кілька тисяч гривень, ми йдемо до суду. Взагалі, судова процедура дуже дорога. Лише щоб подати позов, потрібно близько 600 гривень. Тому в основному ми опираємося на роботу наших контролерів, які приходять і спілкуються з боржниками. Також проводимо інформаційну кампанію. А минулого року підписали близько 22 тис. договорів, що теж певною мірою дисциплінує споживачів до оплати.
— Більше половини рівненських родин мають субсидії. Ви, як директор водоканалу, задоволені такою системою відшкодування за спожиту воду?
— Система субсидій передбачає клірингові розрахунки: підписуємо протоколи взаємних розрахунків і держава кошти спрямовує безпосередньо на оплату енергоносіїв. На інші витрати кошти з субсидій взяти неможливо, бо вони не монетизовані. Звісно, для виробничого підприємства це незручно і неефективно, бо податки та зарплати ми повинні сплачувати «живими» грошима, а субсидії можемо використати лише на розрахунки за електроенергію. До слова, у місяць ми нараховуємо споживачам за наші послуги приблизно 9,5 млн. грн., субсидії становлять 6,5 млн. грн. А за електроенергію в місяць маємо сплатити трохи більше 4,5 млн. грн., переказуємо ж усі 6,5 млн. грн., тобто платимо за електроенергію, яку не спожили. Економічно не зовсім правильно, тому нині розглядають питання про монетизацію субсидій.
— Цього року «Рівнеоблводоканал» здійснюватиме реконструкцію мереж у Рівному?
— Ми постійно проводимо поточні ремонти. Попри те, що обмежені у коштах, оперативно ліквідовуємо усі аварійні ситуації. Зазвичай робимо це впродовж дня. Капітальні заміни мереж виконуємо за рахунок коштів міського бюджету. Торік місто виділило 2,5 млн. грн. на заміну трубопроводів на восьми ділянках. Окрім того, за рахунок міської програми впорядкування та розчищення малих річок каналізуємо деякі вулиці. Наприклад — вулиця Прилужна, де за минулий рік проклали близько 800 метрів нової мережі. Цього року плануємо замінити 3,2 км каналізації і 1,5 км водопроводу. Йдеться, зокрема, про вулицю Весняну, Соборну, 236, будівництво водопроводу до школи в мікрорайоні «Тинне». Окрім того, розпочнемо розробку проекту каналізування Басового Кута.
— У Рівному будують нові житлові квартали. Хто прокладає водопровід та каналізацію для них?
— Забудовник може залучити як водоканал до будівництва, так й інші підприємства. «Реноме», наприклад, замовляло наші послуги для будинків на Костромській, бо ми змогли довести, що наші спеціалісти, технології та ціни підійдуть якнайкраще. Втім, ми робимо технічний нагляд за всіма будівництвами, адже в подальшому мережі передають в експлуатацію «Рівнеоблводоканалу».
— Торік водоканал мав кілька технологічних нововведень.
— Ми впровадили GPS-моніторинг нашого транспорту, що вже приносить нам економію. Окрім того, відтепер у нас діє система «мобільний контролер»: наші працівники вносять показники лічильників у смартфон, і вони автоматично передаються у базу даних особових рахунків споживачів.
— Відомо, що підприємство отримає понад 20 млн. грн. з Державного фонду регіонального розвитку на автоматизацію та диспетчеризацію виробничих процесів. Що це дасть рівнянам?
— Цього року нам виділять половину суми. У нас є сім водозабірних майданчиків, на яких — 118 свердловин. Проект передбачає встановлення лічильників на воду та електроенергію на кожній свердловині, заміну охоронних систем. Після впровадження буде також облік на всіх насосних станціях, облік технологічних витрат та облік подачі води у мережу споживачам. Усі дані потраплятимуть на диспетчерський пункт, і звідти можна буде управляти свердловинами. Персоналу більше не доведеться їхати до свердловини, щоб запустити насос, до прикладу.
Це дасть, по-перше, стовідсотковий облік, що дозволить контролювати витрачання та економити ресурси. Вода все-таки — дефіцитний товар. Окрім того, розпочне діяти ринок електроенергії, і ми зможемо обирати постачальника цього енергоносія, який пропонуватиме нам найвигідніші умови, для цього також потрібна система обліку. Термін окупності проекту, до слова, — сім років. Наступний крок — стовідсотковий побудинковий облік води.
— Скільки рівнян ще не мають лічильників на воду і за чиї кошти їх встановлюватимуть?
— 78% квартир мають лічильники. Якщо говорити про побудинковий облік, то відсоток досить низький — з 1800 багатоквартирних будинків лише 17% мають будинкові лічильники. Приватний сектор на понад 80% забезпечений приладами обліку. Проект закону про комерційний облік, який мають прийняти у Верховній Раді, передбачає, що встановлення лічильників буде покладено на водоканали, але витрати на це будуть передбачені у тарифі. На сьогодні встановлювати лічильник зобов'язаний власник житла.
— Рівняни, які живуть у квартирах, платять за воду на гривню дорожче, аніж ті, хто у приватних будинках. Чому?
— У тариф для багатоквартирних будинків входить вартість повірки лічильників та банківського обслуговування. Для приватного сектора повірка лічильників теж входить в тариф, але витрати на обслуговування таких будинків менші, аніж багатоповерхівок, тому й тариф менший.
