Як повідомлялось, через затяжну процедуру тендерів, які проводили столичні чиновники, влітку область змогла оздоровити у два з половиною раза менше дітей, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС, ніж торік. Нині, з настанням морозів, Міністерство праці і соцполітики почало роздавати путівки, як кажуть, «на халяву». «Дають — бери» — з таким гаслом сприйняли «щедрий» жест соціального міністра Михайла Папієва рівненські чиновники, і вже у листопаді в Криму під час дощів, снігу та буревіїв відпочило чимало рівненських дітей.
Начальник відділу у справах сім’ї та молоді РОДА Михайло Волинець сподівається, що наступного року організація відпочинку пройде вже за новими правилами і на належному рівні. Однак це залежатиме від Верховної Ради — чи зможе вона змінити відповідні закони. У свою чергу, відділ у справах сім’ї РОДА планує передбачити на оздоровлення дітей, постраждалих від аварії на ЧАЕС, 1,6 мільйона гривень з обласного бюджету. Про негативні наслідки централізації процесу оздоровлення дітей розповідає Олексій Янчевський, начальник відділу головного управління праці та соціального захисту населення РОДА: — На останні три місяці цього року було передбачено 1617 дитячих путівок, 500 з яких Міністерство праці виділило Рівненській області за рахунок путівок, що не були використані іншими областями. Це путівки у санаторії Криму, Хмельницької та Рівненської областей. У санаторіях Рівненщини оздоровлювалося значно менше дітей: якщо торік було задіяно десять наших санаторіїв, то цьогоріч — лише три. Причиною цьому — централізація процесу оздоровлення в Києві. Відповідно, ціна на путівки зростає, а бюджетних коштів не стає більше. До того ж, розроблені міністерством графіки заїздів не враховують транспортних можливостей областей. Відповідно до цього графіка, до санаторіїв Криму в один день передбачалось одночасне направлення 777 дітей з Рівненщини. Але таке перевезення можливе лише єдиним потягом «Ковель-Симферополь», тому облдержадміністрація була вимушена звернутись до міністерства з проханням перенести дати заїздів. Однак це прохання не було виконано, тому питання відправлення дітей в санаторії вирішилося лише завдяки розумінню з боку керівництва Львівської залізниці.
