Наш кореспондент, незважаючи на професійне свято (День журналіста), вирушив на пошуки цікавих особистостей. Він познайомився із паном Олексієм. Рівнянин любить посидіти за комп’ютером, блукаючи всесвітньою павутиною Інтернету, де шукає цікаві новини і аналізує їх. Крім роботи, яка пов’язана із захистом найманих працівників, найбільше він цінує свою сім’ю. Упродовж свого життя пан Олексій дотримується принципу:
— Чи поділяєте ви оптимізм голови облдержадміністрації, який, оцінюючи ситуацію із підвищенням цін, що склалася на продовольчому ринку, заявив: «Кризи немає»? — Я знаю Миколу Сороку дуже давно як хорошого господаря, і коли він якісь заяви робить, то вони не залишаються голослівними, а є виваженими. — Минулої середи прихильники та священики Свято-Воскресенського собору УПЦ (нижня частина) під час пікету приміщення облдержадміністрації вимагали повернути їм увесь собор, верхня частина якого належить Київському патріархату. Чи має право обласне керівництво бути суддею та вирішувати питання передачі храму одній із сторін? — Державна адміністрація не має права втручатися у релігійні конфлікти, але що стосується міжконфесійних конфліктів, то скажу, що Бог на світі один, незалежно від того, якою мовою розмовляють ті, хто вірують у нього. Основне те, щоб він був у серці і в душі, і від цього залежить, як складатиметься життя всіх людей. Він один. — Чи здогадувалися ви про справжню причину походження неприємного смороду, який і досі стоїть у мікрорайонах нашого міста? — З 1972 по 1981 рік мешкав на вулиці Дозорцевої, нині Князя Романа, і тоді був аналогічний запах, коли загнивали поля фільтрації очисних споруд у районі Шпанова. Я не сумнівався, що причина була та ж сама, через вину наших комунальних служб, які страждають від нестачі коштів із міського бюджету та недоплат за комунальні послуги. — Міський голова Віктор Чайка пообіцяв подавати воду цілодобово. Чи вірите ви цій обіцянці? — Практично сьогодні холодна вода є цілодобово, тільки тиск, починаючи від півночі до п’ятої ранку, трішки меншає. Віктор Чайка ще за радянської влади був міським головою, і його слово було таким: як він сказав, то так і буде. — Чи сприятиме навчанню студентів комп’ютерні класи, які будуть створені у кожному гуртожитку? — Такий підхід є правильним, оскільки доручили ректорам наших університетів зайнятися благоустроєм та комп’ютерним забезпеченням гуртожитків ще в минулому році. Сьогодні, якщо немає комп’ютера, то молоді люди не мають змоги займатися написанням курсових та дипломних робіт, розробкою матеріалів, які сьогодні недоступні більшості. Коли я сам проживав у гуртожитку, то і мови не було про комп’ютер, а тепер я заздрю цим молодим людям і радий за них.
