До боргів рівненського аеропорту додались і "елітні"

Працівники Рівненського аеропорту, яким з червня не виплачують зарплат, влаштували мітинг під стінами облради минулої п’ятниці. Поодинокі чартерні приземлення літаків та надходження з оренди не дають змоги покрити навіть витрати на зарплати та комунальні послуги. Борги аеропорту за цей рік зросли до понад 20 млн грн. Директор летовища Ігор Насинюк запевняє: зробив, що міг, з 2015 року аеропорт заробив понад 25 млн грн. Але, нарікає, не отримав підтримки з обласного бюджету, тоді як більшість аеропортів в інших областях — дотаційні.

Працівників летовища депутати запевнили, що гроші з обласного бюджету виділять. Але скільки? Наразі у проекті бюджету на летовище вписано тільки 1,7 млн грн, яких не вистачить навіть покрити борг із зарплат. Депутат Михайло Кириллов, який і призначив у 2015 році, коли був головою облради, директором аеропорту Ігоря Насинюка, просив у бюджеті на 2019 рік передбачити кошти на погашення усього боргу аеропорту. Проте його не підтримали.

Голова ОДА Олексій Муляренко заявив, що недоцільно виділяти усі 20 млн грн. Мовляв, потрібно домовитися з ДФС та Пенсійним фондом про реструктуризацію частини боргу і виділити з бюджету лише суму, потрібну для того, аби рахунки аеропорту було розблоковано. Але є ймовірність, що питання далі погашення боргу із зарплат знову не зрушиться.

Тим паче, що останніми місяцями ні в ОДА, ні в облраді не згадують вже про передачу аеропорту в концесію. Хоча ще навесні, зокрема, компанія «Фінінтеграл» через товариство «Ріксон Груп» презентувала план розвитку аеропорту і заявила, що готова вкласти 13,9 млн доларів, якщо летовище віддадуть у концесію. У травні облрада включила аеропорт у перелік комунальних підприємств, які можна передати у концесію.

Без приватних інвестицій рівненському аеропорту самостійно досягти позитивних результатів буде важко. По-перше, погашенням лише боргів летовища не обійтися. Потрібні мільйони на сучасну техніку і ще — на перероблення руліжної доріжки, яку досі не прийнято в експлуатацію через неякісно виконану роботу ТОВ «Стиль Декор». А без розширеної руліжки рівненський аеропорт не може обслуговувати літаки, які мають двигуни знизу і яких на ринку авіаперевезень більшість. Можна було б обійтися і без руліжки, якби аеропорт мав тягача, проте на його купівлю також потрібні мільйони. Коли на Рівненщину востаннє прилітав президент, рівненський аеропорт «позичав» тягача у Львові і мусив заплатити за послугу 30 тисяч гривень, які, як скаржився директор летовища, йому так ніхто з ОДА не повернув.

Депутати радили директору аеропорту судитися зі «Стиль Декором» і вимагати компенсувати кошти за завдані збитки, навіть заговорили про можливість погасити борги і взяти кредит у банку на закупівлю техніки. Але для цього летовищу все одно потрібен стартовий капітал і принаймні чітке бачення розвитку. Три роки поспіль туристичні чартерні програми з Рівного зривалися посеред курортного сезону — то через відсутність пасажирів, то через нестачу літаків. Директор аеропорту запевняє, якби була руліжна доріжка, то ситуація була б іншою. Мовляв, рівненським аеропортом цікавився навіть найбільший авіаперевізник України — МАУ.

Втім, аеропорт повинен мати не лише технічну можливість приймати літаки. Потрібні кошти на покращення умов і для пасажирів, і на вигідні пропозиції для лоукостових перевізників. А у багатьох аеропортах лоукостерам доплачують з бюджетів: таким чином авіаперевізник ставить меншу ціну на перевезення, а міський бюджет заробляє за рахунок збільшення туристичного потоку, до прикладу. У будь-якому випадку усе зводиться до одного — аеропорту потрібні інвестиційні кошти. А де їх взяти?

Ігор Тимошенко, заступник голови Рівненської ОДА:

— Після останньої презентації навесні жодної конкретики від інвесторів ми не отримали. Загалом таких інвесторів, які б поклали нам на стіл конкретний інвестиційний чи концесійний план, не було. Щодо коштів з обласного бюджету для аеропорту, то наразі розрахунки тривають. Сума буде десь від 1,5 млн грн.

Михайло Калюжний, заступник директора ТОВ «Ріксон Груп»:

— Ми не відмовилися від ідеї взяти рівненський аеропорт у концесію. Уже витратили немало грошей на цей проект, мобілізували велику кількість фахівців. Знаємо, що робити, маємо чим і за що робити, але нам незрозуміла позиція людей, від яких залежить ухвалення рішення. Ми надали всі документи, ініціювали процес, щоб було оголошено конкурс на надання аеропорту в концесію, але відповідь так і не отримали. Підготовкою документів мала займатися Рівненська ОДА, але там цей процес закляк.

Щодо боргів аеропорту, то наперед ми їх погашати не будемо. Але якщо виграємо конкурс і підпишемо договір на концесію, то розглянемо можливість погашення боргів за свій кошт. Але все залежить від умов концесійного договору. Для того, щоб аеропорт запрацював, нам потрібен місяць. У нас є попередні домовленості про посадку літаків, ми одразу почнемо змінювати профіль підприємства.

Алла САДОВНИК.