У традиційну останню путь померлих буде внесено додаткову "зупинку" - суд. Після набуття чинності так званих "поправок Лозового" без судового дозволу провести експертизу і забрати тіло покійника з моргу буде неможливо. Та чи побачимо ми біля будівлі Рівненського міського суду на вулиці Шкільній чергу із катафалків?
З 15 березня почали діяти проголосовані торік Верховною Радою поправки до Кримінально-процесуального кодексу України. Зокрема, і ті, які найбільше зараз обговорюються — щодо процедури поховання померлих.
Тепер на розтин тіла померлого слідчі та прокурори повинні будуть отримати погодження суду, який до того ж обиратиме експерта чи експертну організацію.
Щоправда, розтин тіла, як і раніше, проводитимуть не всім померлим. Наприклад, не потрібна судмедекспертиза, якщо є довідка лікаря, що людина довго хворіла, або якщо йдеться про людей похилого віку, які померли вдома природною смертю.
Олександр Панасюк, заступник начальника ГУ Нацполіції у Рівненській області:
- Без рішення суду не можна буде провести експертизу, але морги прийматимуть тіла для зберігання. Інша справа, що слідчим відтепер доведеться звертатися до суду з клопотанням про всі експертизи. А якщо йдеться про вбивство, наприклад, може бути до 30 експертиз.
Суд має п’ять днів на розгляд таких справ. Це задовгий термін для частини відібраних на місці злочину патматеріалів. Досі ж зразки слідчі відправляли до експертних установ за кілька годин. Хіба були нарікання на цей процес? Експертні установи ж не прив’язані до Нацполіції.
Окрім того, що слідчим додасться роботи зі зверненнями до суду, у суддів разів у чотири зросте навантаження, а кількість суддів поки не збільшують. Тому, як на мене, правка щодо експертизи тільки ускладнить роботу.
Микола Сергеєв, директор Рівненського обласного бюро судово-медичної експертизи зазначає, що проблем зі зберіганням тіл не буде:
- Холодильники працюють, окрім того, думаю, буде знайдено компроміс, тож процедура призначення експертизи не затягуватиметься. Також варто наголосити, що у нас немає надто багато тіл на експертизу. Наприклад, у вівторок до обіду було тільки два. Тож і бюро, і суди, думаю, справлятимуться із процесом, як і раніше.
Петро Денисюк, голова Рівненського міського суду:
- Сподіваємося, що Верховна Рада скасує поправку щодо погодження проведення експертиз через суд, бо ж це тільки ускладнює доступ громадян до правосуддя. Але у середу збирали нараду зі слідчими та експертами і вирішували, як виходити з ситуації.
Закон дає право суддям п’ять днів на розгляд клопотання про проведення експертизи тіла, але ми розуміємо, що йдеться про людське горе і що якщо буде затримка за судом, у моргах може не вистачати місць.
Погодилися, що розглядатимемо клопотання у той же день, коли воно надходитиме. На вихідних маємо двох чергових суддів, вони будуть виходити на роботу у разі потреби, хоча, зазначу, доплати за це не матимуть. Окрім того, потрібен же не тільки суддя на роботі, а й канцелярія, реєстраційна служба – мало не півсуду.
Тож сподіваюся, що зміни до КПК приймуть. Торік, до слова, в області померло близько 1900 людей, 800 з яких – у Рівному.
Андрій Лозовий, нардеп-радикал, стверджує, що правка до КПК про експертизи – не його, а представника «Народного фронту»:
- Нагнітання ситуації з похоронним процесом, як на мене, - спроба дескредитувати нашу команду і нашу поправку до КПК щодо термінів проведення слідства. А це найбільш антикорупційна правка за 27 років незалежності України. Це фактично знищить корупційну «годівницю» на місцях у системах прокуратури, МВС, СБУ, коли бізнесменів місяцями тримають на гачку кримінальних справ, змушуючи або ділитися активами, або закриваючи підприємства.
За зміни до Кримінально-процесуального кодексу парламент проголосував ще у жовтні. Окрім правок щодо експертиз, змінилися норми щодо обшуків, щодо скарг на бездіяльність прокурорів чи слідчих та щодо термінів досудового розслідування. Останні значно зменшилися саме через поправку Андрія Лозового.
Слідчі відтепер матимуть шість місяців з моменту внесення даних до ЄРДР, щоб вручити особі підозру у вчиненні кримінального проступку, 12 місяців – на вручення підозри щодо злочину невеликої чи середньої тяжкості і 18 місяців – у тяжких злочинах. До суду справу після оголошення підозри мають передати не пізніше, як за два місяці. Щоправда, можливе і продовження термінів розслідування.
Додамо, що правками до КПК був невдоволений глава Нацполіції Сергій Князєв. На початку березня він заявив, що якщо Верховна Рада не внесе зміни, робота правоохоронних органів після 16 березня буде паралізована.
Зокрема тому, що внесені восени правки передбачають, що слідчі з клопотанням про обрання запобіжного заходу чи проведення обшуків мають звертатися до суду за місцем реєстрації головних управлінь Нацполіції. Тобто усі слідчі у Рівненській області мають звертатися до міського суду Рівного.
Окрім того, експерти зазначали, що поліція не хотітиме братися за складні справи, як-от розкрадання бюджетних мільярдів, бо вони потребують значно більшого часу для розслідування, аніж дозволяє відсьогодні КПК.
Алла САДОВНИК.
