Як відомо з 01.01.2012 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, введені Законом №4014-VI. Щодо особливостей дії спрощеної системи оподаткування у 2012 році, на які необхідно звернути увагу суб’єктам підприємницької діяльності, наша розмова із головою Ради підприємців м.Рівного Богданом Лимарем.
— Богдане Федоровичу, в чому полягає ідея запровадження спрощеної системи оподаткування для суб’єктів господарської діяльності? — За всі роки незалежності України Верховна Рада, інші суб’єкти законодавчої ініціативи запровадили, на жаль, стільки різного роду податків, зборів, обов’язкових платежів і т.ін. ( всього більше 150), що простому підприємцю важко в них розібратися без кваліфікованої допомоги. У зв’язку з цим, певною віддушиною у загальному податковому тиску на підприємців та підприємства, слід вважати можливість обрання ними спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, передбаченої Податковим кодексом України. У 2012 році» спрощенці» будуть» грати» із державою за новими» податковими правилами»,які, до речі, не змінювалися протягом 12-ти років. Ці» правила”передбачені Законом України від 04.11.2011р.» Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Цей Закон врахував частину пропозицій, наданих і нашою Радою підприємців для вдосконалення спрощеної системи оподаткування. І хоча нову спрощену систему оподаткування теж не можна вважати досконалою, проте вона є результатом компромісних рішень, досягнутих між суспільством і владою. Згідно із законом, спрощена система оподаткування, обліку та звітності — це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати деяких основних податків і зборів на сплату єдиного податку. — Які ж основні зміни передбачає Податковий кодекс України щодо спрощеної системи оподаткування ? — З метою стимулювання підприємницької діяльності в Україні прийнято такі зміни : * підвищено граничний обсяг доходу, за яким можливе застосування спрощеної системи оподаткування( для фізичних осіб — з 500 тис.грн до 3 млн.грн., для юридичних осіб — з 1 млн. до 5 млн грн.); * впроваджено відсоткову ставку єдиного податку : 3% від доходу для фізичних осіб з обсягом доходу до 3 млн. грн. за умови сплати ПДВ, 5% від доходу — без сплати ПДВ; * надано фізичним особам — платникам єдиного податку право реєструватися платниками ПДВ; * скасовано 50% надбавку, що застосовувалася до фіксованих ставок єдиного податку за кожного найманого працівника; Також необхідно звернути увагу на те, що з цього року спрощено сам механізм процедури звітності та обліку, який раніше не відповідав концепції спрощеної системи оподаткування. Прийнято рішення із 2012 року: — скасувати щорічне оформлення свідоцтва платника єдиного податку; — скасувати авансові внески для платників єдиного податку, які сплачують податок за відсотковими ставками. Податок сплачуватиметься за даними декларації (відповідно до раніше діючого законодавства — щомісяця авансовими внесками); — встановити річний звітний період для фізичних осіб з незначним обсягом доходу (до 150 тис. грн); — надати право фізичним особам, які не використовують працю найманих осіб, не сплачувати єдиний податок на час відпустки протягом календарного місяця, а також хвороби, підтвердженої лікарняним листком, якщо вона триває календарний місяць і більше; — встановити для фізичних осіб — платників єдиного податку (за винятком тих, які є платниками ПДВ) обов’язок щодо ведення книги обліку доходів (без обліку витрат). Зважаючи на те, що існуюча система оподаткування малого бізнесу стала активно використовуватися для мінімізації податкових зобов’язань, внаслідок чого порушуються інтереси найманих працівників та учасників податкового процесу, до законодавства внесено такі зміни: — подання платниками податку на прибуток переліку доходів та витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку; — встановлення вимоги для фізичних осіб, які сплачують податок за фіксованими ставками, щодо надання послуг тільки населенню та платникам єдиного податку; — встановлення підвищених ставок єдиного податку за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування; — анулювання свідоцтва платника єдиного податку у разі встановлення порушень. — Проінформуйте, будь ласка, наших читачів про основні групи платників єдиного податку, на які їх розділяє ПКУ, та в чому їх відмінності. — Впевнений, що мабуть всім приватним підприємцям, які працювали на єдиному або на фіксованому податку, або навіть на загальній системі оподаткування (думаю, що багато з них перейдуть з нового року на єдиний податок) доведеться обирати групу, у якій працювати. Для цього необхідно подати відповідну заяву до податкових органів не пізніше 25 січня 2012 року. Відповідно до Закону фізичні особи — підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи. До першої групи віднесено підприємців, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню й обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 тис. грн. Для таких підприємців встановлюється ставка податку в межах від 1% до 10% мінімальної заробітної плати (10 — 100 грн). Друга група — підприємці, що протягом календарного року використовують працю не більше 10 найманих осіб та обсяг доходу не перевищує 1 млн грн, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Ставка — від 2% до 20% мінімальної заробітної плати (20 — 200 грн). До третьої групи належать особи, які мають не більше 20 найманих осіб та обсяг доходу не перевищує 3 млн грн. Ставка для цієї групи — 3% від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5% без сплати ПДВ. До четвертої групи «спрощенців» відносять, в основному юридичні особи— суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень. — Зрозуміло, що в цій короткій розмові неможливо розкрити всі питання нового механізму справляння єдиного податку.Що б Ви порадили підприємцям ? — Потрібно уважно вивчити закон про зміни до Податкового кодексу України. Там є ще багато нюансів, на які потрібно звернути увагу, займаючись підприємницькою діяльністю. У свою чергу Рада підприємців м. Рівне готова надати відповідні роз’яснення та консультації всім, хто до нас звернеться. Нагадаю, що до нас можна звертатися за тел.26-68-04 чи безпосередньо у офіс за адресою: м.Рівне, вул.16 липня,буд.59
ПОРЯДОК ПОДАННЯ ФОРМИ №20-ОПП Сама форма №20-ОПП та Порядок обліку платників податків і зборів ( далі— Порядок) затверджено наказом ДПАУ №979 від 22.12.2010 р.( набув чинності — 14.01.2011 р.) Дану форму повинні подавати і підприємці, і підприємства, але у випадках, перелічених у розділі 8 Порядку, а саме у разі якщо відбулися: а) реєстрація, створення або відкриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням, об’єкта, через який провадиться діяльність (протягом 10 робочих днів після такої події в органі ДПС за місцезнаходженням такого об’єкта); б) зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування Нагадаємо, що об’єктами оподаткування й об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі — об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПКУ. Обов’язок подання цієї форми виник із набранням чинності Порядком — 14.01.2011 р. Підприємства, зареєстровані лише за основним місцем обліку, та підприємства зареєстровані за основними та неосновними місцями обліку, до 14 січня минулого року можуть бути зобов’язані подати форму №20-ОПП згідно з нормами порядку, тільки у разі якщо у них: 1) виник НОВИЙ об’єкт оподаткування за місцем основної податкової реєстрації; 2) виник НОВИЙ об’єкт оподаткування на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (це буде неосновне місце обліку); 3) відбулися істотні зміни щодо вже наявних об’єктах оподаткування (довідка 1) (такі, що впливають на факт і особливості нарахування податків та зборів). Інакше кажучи, якщо у підприємства чи підприємця на території іншої адміністративно-територіальної одиниці з’явився новий (або відчужений, або змінено призначення) об’єкт оподаткування, такий платник зобов’язаний подати до ДПС за місцезнаходженням такого об’єкта форму №20-ОПП. Найяскравішими прикладами таких випадків є відкриття відокремленого підрозділу, місця продажу, торгової точки, складу тощо на території іншого району, купівля або оренда землі в іншому районі. Така подія може призвести до виникнення нових об’єктів оподаткування: 1) ПДФО із зарплати працівників, що належать до цього району; 2) об’єкт нарахування збору за забруднення (газові прилади, сміття, що розміщуються на об’єкті); 3) об’єкт нарахування збору за спеціальне водокористування (використання води навіть для санітарно-гігієнічних потреб на об’єкті спричиняє виникнення обов’язку зі сплати збору, якщо ви маєте укладений договір на постачання води безпосередньо із водоканалом); 4) об’єкт нарахування плати за землю; 5) зміна призначення приміщення, яке перебуває у власності суб’єкта господарювання (наприклад, переведення квартири із житлового фонду в нежитловий); 6) зміна виду діяльності, що провадиться в орендованому приміщенні (наприклад, приміщення використовувалося під склад, а тепер переобладнано і тут відкрито перукарню) тощо. Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС. Чому Форму №20-ОПП вимагають від усіх? Тому що ДПС воліла би мати актуальну інформацію за цією формою про всі наявні об’єкти оподаткування, навіть про ті, що «виникли» до запровадження повідомлення за формою №20-ОПП. Проте ще раз наголошуємо, що така вимога не відповідає нормам порядку №979 і відповідальності за неподання її стосовно подій з об’єктами оподаткування, які виникли до 14 січня минулого року, бути не може. До речі, термінів подання повідомлення за формою №20-ОПП щодо подій з об’єктами оподаткування, які відбулися до набрання чинності наказом №979, не встановлено. Тепер про випадки, коли повідомлення за формою №20-ОПП все ж таки мало бути подане. Тобто якщо події з об’єктами оподаткування відбувалися після 14 січня 2011 року. Якщо об’єкт оподаткування було зареєстровано, створено чи відкрито (ще раз зверніть увагу, що є ОБ’ЄКТОМ ОПОДАТКУВАННЯ з метою подання цієї форми у Довідці 1), то форму №20-ОПП треба було подати протягом 10 робочих днів після цієї події. Яка, до речі, мала супроводжуватися поданням форми: — ф. №1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів); — ф. N 5-ОПП (для самозайнятих осіб). Для подання форми №20-ОПП у разі змін типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування термінів Порядком №979 не передбачено. Яка відповідальність за неподання форми №20-ОПП? ДПС воліла б застосувати відповідальність, передбачену п. 117.1 ПКУ (принаймні на цю норму вона посилається у консультації, розміщеній в Єдиній базі податкових знань). Але п. 117.1 ПКУ встановлює відповідальність за: 1) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних; 2) неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін; 3) подання з помилками чи у неповному обсязі; 4) неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності відповідно до вимог, установлених ПКУ. Ці порушення караються накладанням штрафів у розмірі:
- на підприємців — 170 грн;
- на юридичних осіб — 510 грн.
