Скандали з невдалими об’єднаннями музичних шкіл та будинків культури додали міському голові Володимиру Хомку головного болю. Нині влада шукає нову людину на посаду начальника управління культури. Андрій Ткачук написав заяву «за власним бажанням», чим потішив багатьох діячів культури міста — останнім часом на функціонера з боку рівненських митців було аж занадто багато критики.
Скандали з невдалими об’єднаннями музичних шкіл та будинків культури додали міському голові Володимиру Хомку головного болю. Нині влада шукає нову людину на посаду начальника управління культури. Андрій Ткачук написав заяву «за власним бажанням», чим потішив багатьох діячів культури міста — останнім часом на функціонера з боку рівненських митців було аж занадто багато критики. Ім’я майбутнього керівника міської культури влада поки що не знає, натомість у культурному середовищі активно обговорюють можливих кандидатів. Серед «претендентів» опинилися навіть такі відомі митці, як Олександр Смик та Юрій Поліщук, котрі, щоправда, давно в Рівному не живуть. Але у відомого в місті барда та не менш відомого виконавця шансів обійняти посаду начальника невеликі. Тому що вони вже давно… працюють на відповідних посадах у Тернополі та Луцьку. Юрій Поліщук зайнявся розвитком культури Луцька ще восени 2009 року, а Олександр Смик почав «рулити» у Тернополі на початку року. Обидва сходяться на думці — ця робота «каторжна».
12 місяців — 12 об’єктів — Окрім того, що я начальник, я — людина слова, — говорить про себе Олександр Смик. — А це заважає будь-якому чиновнику, оскільки ти все одно чимось обмежений. Чиновницька робота після творчої — це ледь не самознищення. Але я пішов на цю посаду, оскільки побачив, що міський голова Тернополя ставить розвиток культури на пріоритетне місце. За словами Олександра Смика, керівну посаду у галузі культури не можна розглядати як засіб для заробляння, оскільки зарплата тут не сильно відрізняється від заробітної платні, наприклад, офіціантки: — Також якщо хтось думає, що управління культури може щось дати для власного творчого розвитку, то це не так. На це просто немає часу. Я ось на лікарняному декілька днів, то лише зараз зміг якусь книгу прочитати. Уявіть — за минулий місяць ми провели 32 різні міські заходи! Поет Смик розповідає, що поставив перед собою планку — відкрити або відремонтувати 12 об’єктів за 12 місяців. Якщо цього не вдасться зробити — піде з посади. — Наприклад, я хочу запустити два кінотеатри, які нині не працюють. Не продати, а саме змусити їх крутити кіно, — запевняє новий начальник тернопільської культури. — Взагалі, на своїй посаді я намагаюся «підтягувати» тих людей, які ще хочуть хоч щось робити. На запитання, чи може творча людина бути чиновником, Смик відповідає, що насамперед начальник управління культури повинен бути особистістю: — Інакше, якщо ти не зможеш сказати міському голові в очі, що тобі щось не подобається, то який ти начальник? Зрозуміло, що стан культури залежить насамперед від двох людей — керівника міста та заступника з гуманітарних питань. І ти, як начальник управління, маєш бути посередником між цими людьми і тими, хто працює в галузі.
Співаючий начальник У цьому сенсі підтримує свого колегу та давнього друга Юрій Поліщук. Хоча, на відміну від Смика, Поліщук не відірваний від власної творчої роботи: — У творчому плані зараз я працюю як над «Чорними черешнями», так і над естрадно-джазовим оркестром «Мегаполіс». Його, до речі, ми утворили з рівнянами Русланом Кравчуком та Михайлом Земельським. Так ось на багатьох міських заходах ми ставили ці проекти у програму. Співати я не соромився — якщо є співаючий ректор, то чому не може бути співаючого начальника? «Мегаполіс» я хотів би взагалі зробити муніципальним колективом, і розуміння міського голови Богдана Шиби було, але при новій владі рішення уже для нас негативні. Крім того, хотів би створити і симфонічний оркестр — такі речі потрібні, щоб наші музиканти не їхали куди-небудь, тому що вдома нема роботи. І обов’язково щоб при обох творчих одиницях існували дитячі склади. Я вважаю, це дуже важливі речі. Чи вдасться цим планам втілитись у життя, Поліщук не знає, оскільки сумнівається, що буде працювати при новому міському голові. Офіційно він залишається начальником до 20 березня, після чого, скоріше за все, піде з посади. Але за той рік, що він керував культурними закладами Луцька, Юрій Поліщук не жалкує: — Мені подобалось те, що я можу впливати на серйозні речі. І те, що керівнику управління доводиться «закривати собою амбразуру», стикаючись з багатьма іншими, наприклад, комунальними проблемами, мене не лякало. Я будівельник-любитель, тому на цих речах розуміюся. Насправді легко працювати, коли міський голова тебе розуміє. А розуміти він буде тоді, коли культура для нього — внутрішня потреба. Якщо у період кризи він знаходить гроші, щоб придбати будинку культури два дорогих фортепіано, це про щось говорить. Юрій Поліщук розповідає, що започаткував культурну співпрацю з Тернополем, що передбачає обмін творчими колективами. Запрошує до цього проекту і Рівне.
