Доброволець з Костополя здійснив унікальну операцію, але за неї нагородили інших

Олексій Дейнек — український доброволець з Костополя, який пішов на війну в березні 2014 року.

2 хв. читання

За 10 років він пройшов через найгарячіші точки фронту: Лисичанськ, Сіверськ, Красний Лиман, Луганський аеропорт, Суми, Бахмут, Торецьк та Часів Яр.

Був двічі поранений, але одна з його ключових місій залишилася майже непоміченою — евакуація тіла американського добровольця. Хоч його здійснив костопільський воїн, проте нагороди за цю операцію отримали інші люди. Унікальну історію місцевого героя розповідає костопільська журналістка Світлана Федас.

Наприкінці 2023 року під Бахмутом Олексій під час розвідки випадково натрапив на останки військового з американським прапором на рукаві. Це був Джеріко Скай Магаллон, 28-річний доброволець з Каліфорнії, який зник безвісти 8 місяців тому. Олексій забрав документи, сфотографував знахідку і повідомив командування.

Через кілька тижнів, коли його викликали з госпіталю, де він лікувався після травми з квадроцикла, Дейнек разом із побратимом Михайлом Прохором з Костополя повернувся на позиції під покровом туману та темряви. Він власноруч витягнув тіло з корчів, поклав у спецмішок і 8 кілометрів ніс на собі до місця передачі.

Через місяці Олексій, переглядаючи відео «Голосу Америки» у госпіталі, дізнався, що тіло Джеріко було повернуто до США і поховано на батьківщині. Загиблий так і не встиг побачити свого сина, який народився через кілька місяців після його смерті. Олексія це глибоко вразило — він і сам уперше побачив свою доньку лише в півторарічному віці, через розлуку, викликану війною.

Але в жодному звіті, жодному сюжеті про повернення тіла американського героя не було згадано імені Олексія Дейнека — людини, яка ризикувала життям, щоб винести тіло з-під обстрілів. Офіційні подяки та вшанування дісталися іншим.

«Якби я не виніс, пізніше це було неможливо — наші сили з цієї території відійшли», — каже Олексій.

Зараз він — інвалід війни, має довічну групу інвалідності після важкого поранення від дрона-камікадзе у червні 2024 року. Мешкає в Костополі разом із сім’єю, яка довгий час була розділена через війну.

Його служба тривала понад десять років — від перших днів російської агресії на сході до найзапекліших битв повномасштабної війни.

Поділитися цією статтею