Дограли, а якщо точніше, то домучили цей рік футболісти рівенського «Вереса». Заключну гру рівняни проводили на виїзді проти «Динамо-3». Як і місяць тому в Рівному, побачення цих колективів завершилося з рахунком 1:1. У рівнян на 3-й хвилині відзначився Никончук, кияни зрівняли рахунок на 51-й хвилині.
Таким чином, спромігшись у 17 матчах лише на одну перемогу, «Верес» на новорічні свята пішов, посідаючи останнє місце у групі А другої ліги. Нагадаємо, що розпочинав першість «Верес» під керівництвом Миколи Волкова. Пан Микола, за плечима якого досвід роботи з професійними клубами СРСР, а згодом Росії та України, зневірившись в обіцянках керівників, вже після кількох стартових турів почав просити про відставку. Спочатку президенту клубу Святославу Власюку вдалося вмовити тренера ще попрацювати з «Вересом». Але надовго терпіння Миколи Волкова не вистачило, і врешті-решт він все ж домігся свого. В 11 матчах під керівництвом Волкова «Верес» раз виграв і тричі зіграв внічию, набравши 6 очок. У такій критичній ситуації керівництво командою взяв на себе директор клубу Сергій Сільвай. У шести поєдинках під керівництвом Сільвая рівняни здобули дві нічиї. Звісно, можна говорити про профнепридатність того чи іншого тренера (скільки їх було?), того чи іншого гравця. Але якщо подивитися на проблему ширше, то доведеться констатувати, що керівники міста Віктор Чайка та Святослав Власюк (відповідно, почесний президент і президент клубу), які взялися свого часу відроджувати професійний футбол у Рівному, з цим завданням не впоралися. Для Чайки, господарські якості якого вже тричі на виборах оцінювали рівняни, разом з керуючим справами міськвиконкому Власюком футбол виявився справою непідйомною. Проведемо паралелі з іншими видами спорту. Навряд чи можна применшити внесок у розвиток баскетболу президента клубу «Пульсар» Віктора Прищепи, але чи існував би «Пульсар», якби не такі фанати своєї справи, як Сергій Шемосюк, Михайло Переверзій, Андрій Матусевич? Це ж можна сказати і про міні-футбол — яким би він був, якби не Віталій Засморжук, Юрій Баховський та інші? Не менш яскравий приклад — спідвей. Поки займався справами команди Володимир Трофимов, для якого мотогонки — це життя, усе було нормально. Прийшли на його місце неспідвейні люди й отримали ми у підсумку: невиїзди на гонки, борги перед спортсменами і таке інше. Отож саме фанатизм помножений на професіоналізм конкретних людей може врятувати наш футбол. А люди, які вже довели своїми справами, що вони чогось у футболі варті, в місті та області є. І владі не треба брати на себе президентські повноваження (президентом усіх клубів бути неможливо), треба просто створити механізм, який сприяв би роботі людей, що справді працюють. Найстрашніше навіть не те, що «Верес» — останній, страшно, що глядачі на його ігри вже практично не ходять. Глядачі, для яких, власне, й існує у Рівному команда, глядачі, для зручності яких витрачаються мільйони на реконструкцію стадіону. P.S. На вчорашній прес-конференції міський голова Рівного Віктор Чайка «відхрестився» від «Вереса», заявивши, що не має жодного стосунку до клубу. Навіть незважаючи на те, що протягом останніх років перед початком ігор на стадіоні оголошувалось, що саме Чайка є почесним президентом клубу.
