«Доктор Пі» вийде на волю достроково

Засуджений до 8 років позбавлення волі за шахрайство Андрій Слюсарчук (якого більше знають як "доктор Пі"), достроково — влітку — залишить Полицьку виправну колонію, в яку був направлений наприкінці червня торік. Володимирецький районний суд нещодавно задовольнив клопотання Слюсарчука про перерахування йому терміну ув'язнення відповідно до так званого закону Надії Савченко, за яким один день у слідчому ізоляторі рахується за два.

Нагадаємо, хто такий Андрій Слюсарчук. За каденції Віктора Ющенка він особисто зустрічався з президентом, той пообіцяв Слюсарчуку створити та віддати під його керівництво Інститут мозку, а за президентства Віктора Януковича — був нагороджений Державною премією України в галузі освіти 2011 року. Проте вже 14 листопада 2011 його заарештували за звинуваченням у підробленні документів та шахрайстві. Сихівський районний суд Львова позбавив Слюсарчука волі на 8 років. Суд визнав його винним у використанні підроблених документів, здійсненні незаконної лікувальної діяльності, пов'язаної із заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, вбивством з необережності двох людей, заволодінні шляхом обману чужим майном. Він оскаржив вирок. Але апеляція його скаргу не задовольнила. Тож із червня "доктор Пі" відбуває покарання на Рівненщині — у Полицькій виправній колонії. Нещодавно журналісти "ПіКу", видання, яке щодо цієї гучної справи мало власну позицію, відмінну від інших ЗМІ, вважаючи, що "це переслідування — замовне", побували у Полицькій виправній колонії. Їм вдалося поспілкуватися з працівниками колонії, під наглядом яких перебуває Андрій Слюсарчук. На інтерв'ю погодилися начальник колонії полковник внутрішньої служби Володимир Каламбет та лікар медчастини колонії Віктор Каліш.

"Пам'ять у нього унікальна"

Володимир Каламбет, начальник колонії: — Людина він дуже цікава. Тим, що має свій світ, в якому живе. Відрізняється від інших засуджених, бо має відповідну освіту. Спілкування з ним дуже цікаве, від нього можна дізнатися про багато цікавих речей. Дуже хороший співрозмовник. Добре грає в шахи, я б сказав, навіть прекрасно грає… Я особисто це кілька разів бачив. — А з ким він грав? — З комп'ютером. Спочатку з програмою "Рибка", потім скачали йому якусь потужнішу… Він жодного разу не програв. — Ви, мабуть, знаєте, що переслідування Слюсарчука, власне, і почалось із звинувачення в тому, що начебто його гра з "Рибкою", яку досі не переміг жоден з гросмейстерів світу, є аферою. Після цього його здібності були поставлені під сумнів. Говорили про те, що йому начебто або підказували, або він ослабив програму, або завчив одну партію… Ви впевнені, що йому ніхто не підказував чи щось таке… — Розумієте, тут колонія… Режимний об'єкт. Такі речі тут неможливі. Кажу вам — він обігрує комп'ютер, причому напрочуд легко! Знов-таки, нам було цікаво це перевірити, бо, повторюю, ми багато читали з цього приводу. — Але за суспільними стереотипами Слюсарчук є, по-перше, людиною, яка не має освіти, по-друге, має діагноз шизофренік, олігофрен в стадії дебільності, а по-третє, він не вміє грати в шахи, бо аферист… — Як на мене, це помилкова думка! Я ж теж про нього читав дуже багато перед тим, як він до нас прибув. Тим більше, що до його етапування в колонію ми отримали персональний наряд щодо нього — що він буде відбувати покарання саме тут. Відповідно, було цікаво, бо ця людина викликала значний суспільний інтерес. Отже, ми вивчили дуже багато інформації щодо нього в Інтернеті та навіть поспілкувалися з деякими нашими колегами. Але як би правильніше сказати… Людина, яку ми побачили, справляє зовсім інше враження, ніж те, яке виникає після вивчення того, що про неї писали. І за рівнем інтелекту, знань, манери спілкування. А пам'ять в нього — унікальна!

"Про таких кажуть: має Божий дар"

Віктор Каліш, лікар медичної частини Полицької виправної колонії: — Я таких обдарованих людей не зустрічав. Про таких кажуть — має Божий дар. В нього надзвичайні можливості. Надлюдські! — Які саме? В чому це проявляється? — Пам'ять… Та навички в медицині, в тому числі — мануальні. Скажімо, він показував, як в'яже хірургічні вузли... А пам'ять! Я відкривав навмання на будь-якій сторінці великий фармацевтичний довідник. Там описано десятки тисяч препаратів. Називаю йому препарат. І він розказує, що це за ліки, спосіб їхньої дії — все, як книжка пише… Жодної помилки! А який діагност! Медичні знання в нього дуже глибокі, і я ніколи не повірю, що він — самозванець… — Це враження від суто теоретичного спілкування? — Ні. Я ношу йому, скажімо, знімки з томографією хребта, мені хворі, буває, приносять. Він моментально діагностує грижі, будь-які ушкодження, все бачить! Або нерідко розказую йому симптоматику, скарги, з якими приходять хворі. Він миттєво ставить діагноз! Голова працює як комп'ютер! Жодного хибного діагнозу, а таке було більше десятка разів! До того ж він чудово знає класичні протоколи і схеми лікування. Але нерідко вдосконалює їх, додає щось своє. І завжди науково обґрунтовує, чому саме він додає той чи інший препарат, розказуючи про механізм дії, взаємодію препаратів, доводячи, що так буде краще. Скажу так, щоб більше не запитували — якби мені довелось лягати під ніж, то Андрію Тихоновичу я б довірився без сумнівів.