Восени по завершенні першого кола президент футбольного клубу «Верес» Святослав Власюк сказав, що в команді терміново треба щось змінювати, бо, мовляв, далі так жити не можна. Надії на зміни були пов’язані з приходом до «Вереса» потужного іноземного інвестора. Два місяці тому цей «інвестор» з’явився, ним виявився американець грузинського походження з футбольним прізвищем Шенгелія.
Георгій (або, як він сам просив називати, Джордж) розповів, що спершу вагався, яке місто ощасливити, обираючи між кількома друголігівськими командами з обласних центрів. Проте поспілкувавшись з Віктором Чайкою, вирішив обрати Рівне та його «Верес». Керівники «Вереса» на чолі з Віктором Чайкою так зраділи іноземному гостю, що одразу призначили його головним тренером, відправивши Романа Лабу в помічники. Пан Роман хоча на тренерській роботі працював і недовго, проте досвіду футболіста йому вистачило, щоб розібратися в ситуації й разом з усіма львівськими гравцями вирушити на рідну Галичину, прийнявши пропозицію тамтешньої футбольної академії. Вже цих вихідних у другій лізі має стартувати друге коло. На відміну від переважної більшості суперників, «Верес» не провів жодного навчально-тренувального збору, більше того, команда зіграла лише один матч на трав’яному полі (в Луцьку проти «Волині» — 2:2). Про кадрове посилення теж говорити не доводиться. Зневірившись у новому тренерові, президент клубу Святослав Власюк, не чекаючи старту чемпіонату, прийняв рішення звільнити тренера-«інвестора», залишивши команду взагалі без будь-якого наставника. Хоча переживати з цього приводу навряд чи варто, адже досвідчених футболістів у команді вистачає (Шевчук, Федорчук чи хоча б Вознюк, чим не тренери?), та й директор команди Сергій Сільвай досвід тренерської роботи має. Як показує час, наявність чи відсутність у «Вереса» тренера — питання зовсім не ключове. Скільки їх було після Григорія Шаламая? Не довіряючи своїм рівенським (цікаво чому?), керівництво запросило спочатку Василя Сондея, той навіть за власні кошти команду на турнір звозив, потім Павла Іванчова, згодом Романа Лабу, і ось тепер Георгія Шенгелію. І що ми маємо? При Шаламаї у сезоні 2001-2002 рр. «Верес» був шостим серед 19 команд, нині ж він — сьомий серед 15. Отож, судячи з усього, головна проблема нашої команди аж ніяк не в наставникові. У чому ж тоді, чи у кому? Про це, сподіваюся, розповість п. Власюк, який на сьогодні призначив зустріч журналістам. Щодо Джорджа Шенгелії, то він опинився в заручниках готелю «Мир», який виставив йому майже 8 тисяч гривень за двомісячне проживання. Думаю, це буде добрим уроком для потенційних тренерів та інвесторів, які раптом надумають мати справу з рівенською футбольною командою.
