Місцеві політики і високопосадовці дуже полюбляють розповідати про те, як вони не покладаючи рук дбають про добробут дітей. Наші можновладці не пропускають жодної нагоди поповнити свою стрічку в соцмережах свіжими фото з усміхненими дітьми на фоні якогось щойно збудованого об'єкта. Садки, школи, дитячі майданчики стали місцями паломництва для дрібних і крупніших політиків всіх мастей.
І хоча переважну більшість цих об'єктів збудовано за бюджетні кошти, тобто за наші з вами гроші, місцеві чиновники і депутати намагаються переконати громадян, що все це їхні особисті здобутки і заслуги. Що ж до турботи про дітей, яку всі наші можновладці так старанно декларують, то вона чомусь закінчується одразу ж, як вимикаються відео і фотокамери.
Не став винятком і голова Рівненської обласної державної адміністрації і за сумісництвом очільник місцевого осередку Блоку Петра Порошенка Олексій Муляренко. Відвідавши учнівську олімпіаду під промовистою назвою “Знавці Біблії”, п.Олексій скористався нагодою прозвітувати електорату про значні успіхи області на шляху впровадження сімейних форм виховання дітей-сиріт. Що, вочевидь, мало підкреслити його особисту співучасть у цій благородній і богоугодній справі.
Тільки слова голови якось надто разюче розходяться зі справами. Зокрема, вже тривалий час без жодної дієвої реакції залишається звернення Миколи Віннічука, який власними коштами за сприяння благодійних фондів і християнських організацій перетворив занедбаний будинок у селі Шубків на сучасний повністю облаштований будинок сімейного типу для дітей-сиріт.
От, здається, саме той випадок, коли голова держадміністрації міг би по-справжньому допомогти кільком десяткам дітей, позбавлених батьківського піклування, які через незрозумілі маніпуляції чиновників з землею, ніяк не дочекаються на свій власний прихисток.
Втім, на жодні звернення, за словами Миколи Віннічука, ані Олексій Муляренко, ані інші високопосадовці не реагують.
Жодної допомоги від голови ОДА, каже Микола Віннічук, він так і не отримав, хоча питання цілком просте. Для відкриття цього дитячого центру, який стане постійною домівкою для понад 40 дітей-сиріт, не вистачає дрібниці, - виділення земельної ділянки, площею 19 соток, навколо будівлі для обслуговування закладу і облаштування його території.
Зауважимо, держава не витратила ні на реконструкцію, ні на ремонт, ні на закупівлю меблів жодної копійки. Все це кошти, зібрані благодійниками і християнськими організаціями. І логічно було б, аби голова ОДА посприяв у якнайшвидшому отриманні землі. Тим більше, що Муляренко у Фейсбуці так вихвалявся здобутками керованої ним області у піклуванні про сиріт.
Більше того, Муляренко з задоволенням позує у Фейсбуці на одній світлині з президентом Всеукраїнського cоюзу Церков християн віри євангельської-п'ятдесятників Михайлом Паночком та уповноваженим президента України з прав дитини Миколою Кулебою. Але заснованованому християнськими організаціями притулку для дітей-сиріт у Шубкові це ніяк не допомогло.
Тобто ось він піар чистої води - подивіться, як я співпрацюю з християнською громадою, як турбуюсь про дітей, і про сиріт зокрема. Але це картинка для соціальних мереж, а в реальному житті діти, позбавлені батьківського піклування, залишились сам на сам зі своїми проблемами і на додачу зіштовхнулись з байдужістю чиновників.
А поміж тим цей повністю реконструйований благодійниками будинок у Шубкові міг би вже зараз стати домівкою для більш як сорока усиновлених діток, а в якості літнього табору прийняти ще більше сотні дітей з інтернатів області.
У структурах міністерства внутрішніх справ, якому формально належить земля, на всі звернення Миколи Віннічука про необхідність виділення землі для обслуговування купленого ним будинку ігнорують. Не допомогло і звернення до Арсена Авакова.
В отриманій відписці просто констатується факт, що земельна ділянка площею 1,8 гектара, на якій розташований придбаний п.Віннічуком занедбаний літній будинок, дійсно належить обласному УМВС. Але ні слова про передачу землі довкола будівлі. Хоча на руках у Віннічука - договір купівлі-продажу приміщення і документи на його реконструкцію під дитячий будинок сімейного типу (технічний паспорт №309 від 18.03.2016 року, виданий КП “Рівненське бюро технічної інвентаризації Рівненської обласної ради”).
Цікаво, що стаття 123 земельного кодексу України дозволяє виділити землю для обслуговування дитячого будинку за умови отримання відповідної згоди від УМВС. Але надати таку згоду або офіційно відмовити у її отриманні Віннічуку в обласному УМВС не хочуть під найрізноманітнішими приводами.
І хоча цією землею УМВС не користується ще з 40-х років минулого сторіччя, передати хоча б шматочок для потреб сиріт у поліції відмовляються.
Микола Віннічук розповідає:
- Цю ділянку над річкою свого часу виділили тодішньому НКВС для організації охорони мосту, але після будівництва нового, земля органам внутрішних справ була не потрібна. Тепер же після наших звернень УМВС заходилося відновлювати і переоформляти документи на цю ділянку. Не здивуюся, якщо незабаром її таки передадуть комусь зі своїх. Я навіть особисто якось приходив на прийом до одного поважного начальника в структурі УМВС, але той тільки знизав плечима, і з загадковим виразом обличчя натякнув, що нічого неможливого тут немає, але справа, мовляв, непроста і марудна. Не підмажеш – не поїдеш. Ми могли б тоді зібрати кошти, щоб “підмазати”, але давати хабарі принципово відмовились.
Тож через повну байдужість з боку всіх згаданих тут державних мужів повністю готовий до роботи дитячий будинок сімейного типу стоїть порожнім і дотепер. Ні міністру Авакову, ні голові ОДА Олексію Муляренку до цього немає ніякого діла, всі направлені їм листи і звернення не дали жодного результату. Можливо, після виходу цього матеріалу у друк згаданим панам буде хоча б трошки соромно перед дітьми, які через їхню байдужість не отримали шансу знайти собі нову домівку.
В цьому контексті хочеться пригадати і народного депутата Юрія Вознюка. Власне, Шубків - це якраз територія 153 виборчого округу, від якого Вознюк був обраний до парламенту. Саме тут Юрій Вознюк разом з теперішньою дружиною неодноразово позували на фоні встановлених їхньою ж “сімейною” фірмою дитячих майданчиків, радісно розповідаючи про любов для дітей. І активно піарився на купівлі беушного автобуса для школярів, який вийшов з ладу уже за кілька місяців після початку експлуатації.
А історія з встановленням фірмою дружини Юрія Вознюка і його ж таки кума дитячих майданчиків по всьому виборчому округу взагалі стала предметом журналістського розслідування.
Може, шановному народному депутату варто було б втрутитися в ситуацію з дитячим будинком у Шубкові. Адже не секрет, що пан Юрій має приятельські стосунки не тільки з головою ОДА Муляренком, але й зі своїм однортійцем з «Народного фронту2 Арсеном Аваковим і, як подейкують у журналістських колах, мав безпосередній стосунок до кадрових призначень у правоохоронних структурах області.
При бажанні він легко міг би посприяти у виділенні такої необхідної дітям земельної ділянки. Хоча б щоб довести своїм виборцям, що справді небайдужий до долі дітей, позбавлених батьківської турботи і піклування.
А поки ж діти чекають милості від високоповажних панів чиновників та депутатів, які вправно звітують у Фейсбуці про свої “державницькі успіхи” і ніби не помічають, що своєю байдужістю і жагою до влади чинять відверте зло.
