Останніх вихідних міжнародна автомобільна дорога Київ — Чоп на ділянці від Києва до Рівного була буквально забита дорогими та доглянутими авто з такими ж самими доглянутими пасажирами. За інтенсивністю руху ця автоколона поступалась лише тій, що рухалась у цьому ж напрямку 24 лютого 2022 року. Але тоді це були налякані війною кияни, які прагнули виїхати самі й вивезти свої родини подалі від несподіваного на тлі щойно обіцяних шашликів обстрілу столиці ракетами та наступу ворожих танкових колон. Що сталося тепер? Київ знову в небезпеці?
У небезпеці він тепер постійно — по декілька повітряних тривог щодня і щоночі, регулярні влучання чи то уламків, чи то не уламків ворожих дронів та ракет у житлові будинки вже нікого не дивують і не лякають. Нині це звичні будні, до яких кияни (а куди подінешся?) вже встигли звикнути. А багатотисячна колона легкових авто у напрямку Рівного — це не біженці. Це відпочивальники, які масово вирушили до Карпат кататися на лижах і насолоджуватися дуже недешевим перебуванням у тамтешніх готелях та апартаментах. Що цікаво, численні пости «бусифікаторів», тобто груп озброєних військових, які вишукують повсюди ухилянтів від військової служби, кудись саме у цей момент зникли. Бувало, зупиняють після Звягеля всі без винятку автомобілі, перевіряють пасажирів кожного автобуса, кожної маршрутки. Ретельно продивляються всі документи у чоловіків, придивляючись до жінок, чи це не перевдягнуті мужчини! А тут усіх ніби вітром здуло! Може, цих «бусифікаторів» відправили кудись з іншим завданням? Навряд! Навколо магазинів та базарів вони і в ці хвилини ретельно нишпорять. А ось зупиняти та перевіряти розкішні авто з «лижниками» їм, судячи з усього, зась! Не знаю подробиць, можливо, усі ті натовпи відпочивальників, крізь яких цими днями не проштовхнутися на карпатських схилах, обладнаних підйомниками, суцільно законно «заброньовані» та військові, що прибули у короткочасну відпустку. Але щось не віриться. І не лише тому, що «бронь» від призову в нас, як і все інше, легко здобувається за наявності певних ресурсів. А тому що у тих, хто справді думає про військових, які щодня гинуть, відбиваючи наступ ворожої орди, навряд чи вистачило совісті гуляти у цей час на курорті ніби ніякої війни немає. А у тих «лижників», що заповнили наші дороги у післяноворічні дні, совість краще не шукати. Собі дорожче вийде!