Я вже майже забув, як розпалював дровами грубку в кімнаті комуналки неподалік пивзаводу, підкидаючи потім у вогонь або вугілля, або торфові брикети. Забув, бо ще тоді — наприкінці шістдесятих — до нашого будинку підвели "природний газ", і ми почали забувати про дрова, здавалося, назавжди. Книжки дитячі тоді писали про те, що у ХХІ столітті ми всі літатимемо на космопланах. Які там дрова?
Сьогодні, їдучи дорогою з Рівного до Києва, щораз обганяю вантажівки, ущерть набиті… дровами. А надворі те саме ХХІ століття, коли ми мали літати в гості одне до одного на ракетах. Я розумію, фантастика ніколи не збувається буквально. Але чому за останні двадцять років уся Європа обставилася гігантськими вітряками, а чи не всі приватні будинки у селах Німеччини покриті тепер не червоною черепицею, а сонячними електробатареями? Тому що європейці теж передбачали, що з газом та нафтою можуть виникнути проблеми. І не тому, що грошей у них на нафту і газ не вистачить, а тому, що, на думку європейців, здобуття тепла від нафти та газу шкодить атмосфері та псує клімат. Ось вони і готувалися до цього двадцять років і вже пересідають потроху на електромобілі. А ми? Що робили ми ці самі двадцять років? Нічого не робили! Спостерігали, як чубляться між собою за владу ті, хто зміг вкрасти у нас із вами отой самий газ і вигідно його перепродати. А потім кидати дещицю зароблених таким чином грошей на агітацію за себе серед нас. Так і жили, так і живемо. Що цікаво, газу в нас скільки завгодно — усім вистачить. Не вистачить лише якому-небудь Фірташу, для якого держава купувала газ за наші гроші, аби той заробляв на цьому газі мільярди. Що робити? Можна, як і раніше, продовжувати стежити за боротьбою вітчизняних фірташів та їхніх ставлеників за владу. Але не забувати при цьому, що в результаті цього процесу, можливо, доведеться йти до лісу по дрова. А ліс на той час вже охоронятимуть від нас які-небудь нові фірташі, які той ліс захопили, поки ми за старими фірташами спостерігали. А може, це будуть ті ж самі. Є ще один вихід — не давати себе обдурити й усіма можливими методами тиснути на владу, аби та припиняла красти і діяла як справді європейська, а не бандитська влада. Скажете, що перед тим як цього чекати, варто по дрова з'їздити чи купити вже нарубані? Не поїду я по дрова, і не сподівайтесь. І вам не раджу. Ми ж насправді сильніші за тих усіх фірташів. І покажемо їм, коли треба, звідки дрова беруться!
