Другий тиждень шукають жінку, яка заблукала в лісі біля Любомирки

Рівнянка Людмила Бєсєдіна не новачок у «тихому полюванні» — щороку їздить у ліс біля Любомирки, знає, де тут грибні місця, де ягід можна назбирати. Минулого понеділка вранці п.Людмила вийшла з потяга на залізничній станції «Любомирка» і попрямувала до лісу. І заблукала.

У понеділок близько сімнадцятої години п.Людмила зателефонувала до доньки Ірини і повідомила, що заблукала — не може зрозуміти, де знаходиться. — Ірина одразу зателефонувала в поліцію і до рятувальників, — розповідає зять зниклої Павло Бондаренко. — Спецслужби передали інформацію лісівникам, і ті одразу поїхали на пошуки. Телефонували, світили ліхтарями. Вона нібито світло ліхтарів бачила, та як вийти до них — не розуміла. Востаннє вдалося поговорити з жінкою у понеділок о 23.40. Телефонував їй пожежник Любомирського лісництва Сергій Савчук, який також долучився до пошуків зниклої. Чоловік розповідає, що тоді пані Людмила повідомила, що на її телефоні залишилось всього 9% зарядки. Згодом телефон вимкнувся. Жінка загубила свій рюкзак, в якому носила пенсійне посвідчення та одяг. — Людмила Андріївна розповідала, що бачила, та куди йшла. Мовляв, рухається по густій високій траві. Доводиться оминати купини, — переповідає свою розмову з жінкою Сергій Савчук. — Щонайменше двічі вона переходила лісову дорогу. Із старого лісу вийшла у молоду соснину. А на маркувальний стовпчик, за яким її могли одразу знайти, жодного разу за кілька годин блукань не натрапила. Майстер лісу Олександр Грицюк пояснив, що всі квартальні стовпчики марковані, їхнє розташування нанесено на карти, тож це була б чітка підказка де шукати. — Тож відсутність цієї важливої деталі дала підстави думати про те, що Людмила Андріївна дійшла до місцевого болота, — припускає Олександр Грицюк. — На колишній закинутій торфорозробці справді немає маркувальних стовпчиків, є купини, а втратити орієнтир досить легко. Ліс та трясовину прочісувало щонайменше півсотні людей. — Поліція залучила також спеціалістів із квадрокоптером, — розповів т.в.о. керівника Рівненського районного відділу поліції Іван Теліга. - Це може бути дієвим лише на болотах. Також на пошуки пішли рятувальники, кінологічна служба, лісники і небайдужі люди. Надії знайти живою Людмилу Андріївну ми не покидаємо, і пошуки будуть тривати до того часу, поки її не знайдемо. У неділю до лісу поїхало 25 волонтерів — знайомі Людмили Бесєдіної. Тетяна, одна із доньок зниклої, розповідає: — Ми з сестрою і друзями під керівництвом лісничого шукали маму. І те, що досі лісники відмовлялись від допомоги волонтерів, які не орієнтуються в лісі, стало нарешті зрозумілим. Це такий ліс, що ми в одному квадраті губили 1-2 людей і потім 20-30 хвилин шукали, або пан Володимир (лісничий, який зголосився допомогти нам у свій вихідний, незважаючи на те, що він весь тиждень шукав нашу мами) ішов особисто, відшукував і приводив. Я просто не чекала, що настільки складно пересуватись тим лісом. Часом за деревами навіть не видно де сонце! Сухо. Води немає. Ягід теж… Поліція та рідні жінки сподіваються й на допомогу мешканців навколишніх сіл — розповсюдили інформацію про прикмети зниклої. У поліції пообіцяли також не припиняти пошуків.