Рівненський міський суд поставив крапку у кримінальній справі проти 22-річного рівнянина Івана Вертелецького, який цьогоріч 16 січня на вулиці Черняка ножем заподіяв смерть 30-річному Олександру Ярмолюку та тяжко поранив його товариша та однолітка Андрія Бондаренка. Суддя Наталія Кучина кваліфікувала його дії як умисне вбивство, скоєне при перевищенні меж необхідної оборони, і винесла вирок — два роки позбавлення волі.
Насамперед нагадаємо читачам, що кривава різанина на вул. Черняка, внаслідок якої батько двох п’ятирічних доньок-близнят Олександр Ярмолюк загинув, а його неодружений товариш Андрій Бондаренко тривалий час лікувався, стала першим резонансним злочином у Рівному в цьому році. Розкрили міліціонери його швидко — 30 січня підозрюваний Іван Вертелецький, п’ятикурсник НУВГП, був затриманий. Спершу правоохоронці порушили кримінальну справу за фактом навмисного вбивства, тобто за статтею 115 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років. Однак згодом прокуратура обвинувачення перекваліфікувала на «умисне вбивство та умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони», за що статті 118 та 124 ККУ передбачають обмеження волі до двох років. Як повідомила у понеділок Наталія Кучина, суд дійшов висновку, що прокуратура державне обвинувачення змінила правильно. Відтак вирок суддя зачитувала майже півтори години, не упускаючи жодного слова, специфічної термінології та щонайменших подробиць. Чи не для того, щоб переконати у правоті суду й присутніх у залі, передусім рідних і близьких загиблого Олександра Ярмолюка. Отож, якщо коротко, версія обвинувачення та суду збіглась і виглядає так. У ніч на 16 січня Іван Вертелецький та його подруга після відвідин кафе підійшли до стоянки таксі неподалік меблевого салону «Анастасія» на вулиці Черняка. Вона вже відчинила дверцята та сідала в авто, Іван стояв позаду та розмовляв по мобільному, як з боку двох чоловіків, які були добряче напідпитку та йшли по тротуару, пролунало: «Подивись, яка дівчина!». Іван у відповідь: «Йдіть собі далі своєю дорогою!». На цьому перепалка не закінчилась, дійшло до образливих слів, а за хвилину-другу й до бійки. Як засвідчили згодом суду таксисти, які з початком конфлікту завбачливо від’їхали убік, щоб «часом не пошкодили авто», першими напали на Івана саме незнайомці, збили його з ніг, добивали руками та ногами. Дівчина почала кричати та кликати на допомогу... Закінчилося все тим, що Іван, прийшовши до тями, начебто намацав на асфальті «предмет, схожий на ніж», та почав з його допомогою відбиватись від нападників. За якусь мить Бондаренко схопився за живіт, а Ярмолюк важко осів на асфальт. Іван Вертелецький тим часом підвівся, підняв свою куртку, сів у таксі та разом з дівчиною поїхав... «Швидку» до потерпілих викликали інші таксисти, проте Олександру Ярмолюку вона вже не знадобилась. Експерти згодом з’ясували, що він міг залишитися в живих тільки у тому випадку, якби отримав висококваліфіковану хірургічну допомогу не пізніше 15 хвилин після поранення... У вироку суду йдеться також про те, що Іван змушений був оборонятись від зухвалих та нетверезих нападників, але вдався не до того захисту, який би відповідав небезпеці посягань по відношенню до нього. Розцінивши цей факт, як обтяжуючу обставину, та не встановивши обставин пом’якшуючих, суд засудив Івана Вертелецького до максимального терміну, передбаченого статтею про «перевищення меж необхідної оборони» — до двох років позбавлення волі. Окрім того, Іван має виплатити вдові загиблого 207 тисяч гривень моральної та матеріальної шкоди, потерпілому Андрію Бондаренку — 22 тисячі гривень, а центральній міській лікарні відшкодувати 750 гривень, витрачених на лікування Бондаренка. Після оголошення вироку суду вдова загиблого Анна Ярмолюк сказала, що обов’язково його оскаржуватиме: — Я обурена насамперед постановою прокуратури, яка перекваліфікувала обвинувачення, а також і вироком. Убивця мого чоловіка відбудеться фактично лише переляком, бо з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, вже через рік знову буде на волі. Чекали справедливого покарання для вбивці, який залишив двох малолітніх дітей без батька, і тому подаватимемо апеляцію.
