Схема шахрайства "дзвінок із банку" уже, здавалося б, загальновідома, але заяви від потерпілих від неї надходять у правоохоронні органи мало не щодня. Шахраї вигадують все нові й нові її варіанти - телефонують до потерпілих, назвавшись працівниками банку, не лише під приводом необхідності розблокування банківської картки, припинення "хакерської атаки" на рахунок, зміни пін-коду тощо.
«Турботливий» дзвінок із нібито банку надійшов сьогодні, 6 січня, до 71-річного жителя села Дюксин Костопільського району близько 11 год. Та після розмови пенсіонер позбувся 27 тисяч гривень.
До чоловіка зателефонували з невідомого мобільного номеру. Представились службою безпеки банку та запитали, чи намагався він зняти кошти через термінал незадовго до дзвінка. Коли чоловік заперечив, «псевдо банкіри» почали запевняти, що невідомі намагаються викрасти кошти з його картки. Після цього запропонували назвати всі дані картки та кодів, щоб здійснити перевірку наявності коштів на картці та її блокування аби, таким чином, зберегти заощадження пенсіонера.
Після телефонної розмови з невідомими пенсіонер зателефонував рідним, котрі і виявили, що чоловік став черговою жертвою телефонних аферистів. Про що відразу повідомили до поліції. Слідчі за фактом шахрайства розпочали досудове розслідування.
Правоохоронці вкотре застерігають громадян не спілкуватись і не здійснювати жодних операцій від осіб, які телефонують і представляються працівниками банку.
Пам’ятайте: представники цих установ ніколи самостійно не здійснюють дзвінків до своїх клієнтів.
Поліція нагадує: аби не стати жертвою шахраїв, у жодному разі не повідомляйте нікому свої персональні дані, реквізити своїх банківських рахунків, не виконуйте ніяких дій на прохання "працівників банку", адже справжні працівники банківських установ навіть у вихідні чи святкові дні не проводять жодних операцій у телефонному режимі.
нікому й ніколи не повідомляйте свій ПІН-код, номер і термін дії картки, а також її CVV-код (останні три цифри на зворотній стороні карти);
у жодному разі не надавайте особисту інформацію у відповідь на електронні листи чи ж дзвінки із начебто банку. Краще самі перетелефонуйте на офіційний номер call-центру вашої фінустанови і з'ясуйте ситуацію (короткий номер зазначено на звороті картки);
працівник банку ніколи не буде дзвонити до вас із закритого номеру. Якщо вас просять надіслати пароль або інші карткові дані, не робіть цього, поки самі не зв'яжетесь із банком і не переконаєтесь, що це не спроба шахрайства;
працівник банку ніколи не може сам дзвонити вам, аби запитати ваше «контрольне слово» з анкети;
практикуючи купівлю-продаж через Інтернет, краще заведіть для цього окрему картку. І зберігайте там стільки грошей, скільки потрібно для конкретної операції.
не використовуйте для оплати в Інтернеті картки, на яких постійно знаходяться великі суми грошей;
не залишайте персональні дані й дані про свою картку на інтернет-сайтах в оголошеннях;
встановіть ліміт зняття готівки з картки: добовий і на кожну операцію. За потреби, ви зможете легко його змінити, а от шахраям це обмежить простір для дій;
підключіться до sms-банкінгу, аби знати про усі операції по вашому рахунку;
не вірте обіцянкам отримати «легкі» гроші, яких ви не очікували (надбавки до зарплати, пенсії, соцвиплати, грошові призи або «компенсації від держави»). Для того, щоб отримати надбавку, приз або компенсацію, досить сказати номер своєї картки. Інші дані карти для здійснення грошового переказу на ваш рахунок – не потрібні;
пам’ятайте, що шахрай може прикинутися ким завгодно: працівником банку, співробітником пенсійного або іншого фонду, правоохоронцем, волонтером, покупцем товару, який ви виставили на продаж тощо.
Якщо ви встигли повідомити шахраям дані карти, то негайно її заблокуйте! Для цього потрібно або зателефонувати в банк (за номером, вказаним на зворотному боці картки або на офіційному сайті банку, через додаток у смартфоні)
Костопільський відділ поліції .
