В Рівному знову побував прем’єр-міністр. Подивився, зустрівся, ознайомився. Прізвище прем’єра у цьому випадку не має значення. Тому що нема чого йому в нас робити. Тому що «робочі поїздки» в регіони — данина комуністичному минулому, яка в нормальній державі, а ми ж хочемо жити саме у такій, є абсолютно безглуздою. Ну що міг побачити керівник уряду в Рівному такого, чого він не бачив, про що таке довідатися, чого він раніше не знав? Немає такого. Інформації у прем’єр-міністра, гадаю, є більш ніж досить. Для цього існує апарат працівників.
В Рівному знову побував прем’єр-міністр. Подивився, зустрівся, ознайомився. Прізвище прем’єра у цьому випадку не має значення. Тому що нема чого йому в нас робити. Тому що «робочі поїздки» в регіони — данина комуністичному минулому, яка в нормальній державі, а ми ж хочемо жити саме у такій, є абсолютно безглуздою. Ну що міг побачити керівник уряду в Рівному такого, чого він не бачив, про що таке довідатися, чого він раніше не знав? Немає такого. Інформації у прем’єр-міністра, гадаю, є більш ніж досить. Для цього існує апарат працівників. Зустрітися з керівниками області у прем’єра є можливість і в столиці, що він, як ми знаємо, успішно робить. То навіщо, скажіть, їхати за триста кілометрів, напружувати транспорт і правоохоронців, збивати з пантелику купу людей? Аби побачити наші успіхи? А як їх побачити? Скажете, що до приїзду високого гостя в місті наводять порядок, підприємства та установи по маршруту делегації причепурюють? А без прем’єра цього робити хіба не треба? Це лише у поганого господаря підмітають та миють лише до приїзду гостей. Нормальний же хазяїн, а у нас, я так розумію, в області нормальні хазяї, й сам має про це дбати щоденно. Може, люди щось скажуть керівнику уряду по дорозі? Ті, що зустрінуться? Так про нинішнього прем’єра ми вже стільки наговорили і наговоримо, що на сто років наперед вистачить. І йому, напевно, про це регулярно доповідають. Нам що, забороняє хтось відкрито говорити все, що ми думаємо? Нам хтось заважає працювати так, як ми хочемо? Якщо це так, що навряд, то проїжджаючий зверхник навряд чи цьому на ходу зарадить. Він у столиці цим має займатися. Робота у нього така. Про політичні провокації мова окрема. За бажання і вміння, а наші політики це вміють добре, можна організувати на шляху прем’єра все, що завгодно. А чи треба? Якщо вийти йому назустріч із гаслом «Геть!», він що, у відставку піде? У колишні часи під час таких поїздок хтось примудрявся вирішити «свої питання». Чи робиться це зараз? Якщо є у наших обласних керівників пропозиції чи побажання уряду, то їх можна донести у нормальному режимі, а не на ходу. Мені навіть шкода трохи того прем’єра разом із президентом, які змушені періодично виїжджати кудись і з розумним виглядом вдивлятися у свіжопофарбовані ворота закладів та установ, куди їх везуть. Ще одне з того, що робилося раніше, — це витрачання «до приїзду високого гостя» додаткових коштів із місцевої скарбниці на термінове наведення ладу. Ці кошти дуже зручно розкрадати, ми добре знаємо. Відомо, як це робилося і ще подекуди робиться. Але ж у нас в області влада не така! Чесні і прозорі представники Тимошенко і Ющенка, які при владі в області, не повинні ніби «крутити діла», як ніби робили їхні попередники? Висновок такий. Нормальний керівник нормальної установи не буде ходити по закутках і перевіряти чистоту прибирання приміщення. Не його це справа. Не буде нормальний керівник нормальної установи перевіряти своїх працівників на робочих місцях, чи не грають вони часом у доміно, замість того, щоб працювати. Це теж не личить нормальному керівнику. То чи нормальна у нас влада, якщо до областей невідомо навіщо їде головний урядовець? Якщо нормальна, то нема чого їздити, якщо ненормальна, то цю владу слід змінювати. Проводити вибори. Ось тоді нехай приїжджають усі. З радістю зустрінемось, аби подумати добре, за кого проголосувати. Але ж тепер виборів немає. А прем’єр-міністр у нас існує не для екскурсій.
