Мешканець Березнівського району, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав каліцтво під час виконання службових обов’язків, а згідно з висновком МСЕК — втратив спершу 75%, а пізніше — і всі 100% професійної працездатності, отримуватиме від підприємства визначені чинним законодавством щомісячні виплати. Так вирішив Рівненський апеляційний суд.
Каліцтво позивач Володимир У. отримав внаслідок автомобільної аварії, що сталася ще 27 років тому - 29 жовтня 1992 року. Він працював водієм пожежної автомашини Березнівської професійно-пожежної частини.
Ухвалою місцевого суду від 20 березня 1995 року було затверджено мирову угоду з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, за умовами якої трест зобов’язувався щомісячно сплачувати потерпілому 2 587 500 карбованців.
У 1996 році позивачеві висновком судово-медичної експертизи було встановлено 100% втрати професійної працездатності та 50% загальної працездатності.
З часом правонаступником державного підприємства стало ВАТ, а його правонаступниками - приватне підприємство та ТзДВ (товариство з додатковою відповідальністю) , які свої зобов’язання перед експожежником належним чином не виконують. Це й стало підставою для звернення з позовом про до приватного підприємства та товариства з додатковою відповідальністю про відшкодування шкоди, завданої ураженням його здоров’я джерелом підвищеної небезпеки, у жовтні минулого року до Березнівського районного суду . Цьогоріч 19 червня райсуд відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Захисник експожежника оскаржив судове рішення місцевого суду. В апеляційній скарзі він просив розірвати мирову угоду, змінити розмір втраченого середнього заробітку, завданого ураженням його здоров’я; стягнення з приватного підприємства як правонаступника тресту на користь громадянина 145 67 тисяч та ТзДВ — 6 297 гривень втраченого середнього заробітку, завданого ураженням його здоров’я щомісячно. Крім того, стягнути з ПП на користь позивача збитки, завдані несплатою втраченого середнього заробітку за період із листопада 2015 року, сума якого складає 346 346 гривень, а також стягнути ТзДВ на користь експожежника 113 709 гривень збитків, завданих несплатою втраченого позивачем середнього заробітку.
Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Оскільки мінімальна заробітна плата упродовж 2015-2018 років зростала, позивач має право на збільшення розміру суми відшкодування. Суд апеляційної інстанції визначив, що належними та допустимими доказами доведений факт правонаступництва ТзДВ щодо виплати ексводію втраченого заробітку, а тому ПП не несе відповідальності за пред’явленими ним позовними вимогами, що є наслідком для відмови у їх задоволенні.
Суддя Рівненського апеляційного суду Надія Бондаренко повідомила, що рішення місцевого суду від 19 червня 2019 року в частині стягнення відшкодування та збільшення розміру щомісячного стягнення розміру втраченого заробітку суд скасував. Відмовив позивачеві у задоволенні позову до приватного підприємства про стягнення відшкодування та збільшення розміру щомісячного стягнення розміру втраченого заробітку. А з ТзДВ стягнув на користь позивача втрачений заробіток внаслідок ушкодження здоров’я з 1 листопада 2015 року по 1 жовтня 2019 - одноразово в сумі 186 943 гривні. А також збільшив до 6 050 гривень розмір щомісячного стягнення втраченого заробітку внаслідок втрати працездатності. У задоволенні решти вимог суд відмовив.
