Європейці судять про Україну за репортажами "Russia Today"

Світлана Богатирчук-Кривко нещодавно повернулася із Страсбурга, де виступала у складі української делегації на 28-й пленарній сесії у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи. Побачене і почуте її шокувало, бо за останні півроку росіяни зміцнили свої позиції, а наша держава — поступово втрачає союзників.

— Одне з питань сесії Конгресу було присвячене Україні. Що змінилося у ставленні європейців до нас? — Сесії у Конгресі Ради Європи відбуваються двічі на рік, але я повернулася з більш песимістичним настроєм, ніж це було півроку-рік тому. Наша делегація вирішила прогулятися вулицями Страсбурга і запитати перехожих, що вони знають про події в Україні. Ми опитали 10 людей, і 9 з них відповіли, що у нас там якісь заворушення і що легітимно обраного президента бандити вигнали зі своєї посади й він зараз змушений переховуватися! Говорили вони словами телеканалу "Раша тудей". Інформаційну війну ми вже програли, бо коли французькі чи нідерландські журналісти готують свої сюжети, вони використовують відеоматеріали росіян. Ви мене запитаєте, а що сказав десятий перехожий? Це була українка, яка навчається в місцевому університеті. Вона єдина чітко нам відповіла, бо знає, що у нас насправді відбувається.

— Чи так само про нас думають у Конгресі? — На початку пленарного засідання президент Конгресу запропонував вшанувати хвилиною мовчання жертв терористичних актів, але про Україну не згадав. Назвали трагедії у Парижі, в Копенгагені, у Тунісі, однак про Волноваху та розстріл житлового кварталу в Маріуполі й словом не обмовилися. Я мусила відреагувати — під час свого виступу спеціально залишила останню хвилину, щоб всі встали і згадали про загиблих мирних українців. А темою сесії якраз було дотримання прав людини, ісламофобія, боротьба з тероризмом. — До Конгресу входять делегації від 47 європейських держав. Невже росіяни мають вплив на усіх? — Коли рік тому в нас забрали Крим, європейці нас підтримували. Тоді до нас підійшли представники Сербії й відверто сказали, що їм дали вказівку голосувати за резолюцію російської делегації, але вони показово вийшли із зали засідань, щоб цього не робити. Але тепер ситуація набагато складніша. Деякі країни починають говорити, що ми за рік не здійснили жодних реформ, немає обіцяної децентралізації влади. Однак погодьтеся, що саме незавершеність реформи місцевого самоврядування була однією з причин кризи в Україні! Якби ми раніше передали більше прав областям, можливо, зараз було б інакше. Європейці постійно кажуть, що вони надають нам допомогу, а прогресу досі не видно. Майже в кожній країні є партія радикалів, яку фінансує Росія, і вона починає формувати громадську думку. — Чи є у нас союзники і хто вони? — Насамперед це країни Скандинавії — особливо Швеція, а також Фінляндія, Великобританія, Литва, Польща. Вони щиро нас підтримують і використовують для цього будь-яку трибуну. — Які були відносини з російською делегацією? — Так склалося, що ми проживаємо в одному готелі. Але між тим, що було 4 роки тому і тепер — велика різниця. Навіть на сніданок ми виходили мовчки, затиснуті. Я ж вдягала футболку з гербом України або вишиванку — думаю, хоч цим зачеплю! — Розкажіть про українську делегацію, хто до неї входить? — Членів делегації підбирають за таким принципом, щоб були представлені всі регіони країни, різні партії, депутати різного рівня і щоб жінок було не менше третини. Раніше українська делегація налічувала 12 осіб, зараз залишилося всього шестеро. Колись у складі делегації був Володимир Константинов, голова Верховної ради Криму. Два роки тому він бив себе у груди і розказував всій Раді Європі, як кримчанам добре живеться у складі України. А тільки-но завершилася сесія, як через місяць він здав Крим Росії! Десь пропав голова Луганської обласної ради, можливо, він залишився на тій окупованій території. Четверо зі старого складу нашої делегації потім стали народними депутатами. Тому тепер делегація удвічі менша. Цей Конгрес — велика міжнародна трибуна, треба використовувати її по максимуму.