Сергій Аннєнков проживав у Горлівці Донецької області. Очолював товариство інвалідів, та й сам є людиною з обмеженими можливостями. Був відомим у місті футбольним вболівальником і колекціонером — створював Музей історії українського футболу. Але події 2014 року змінили його звичне життя — він змушений був стати переселенцем.
Сергій Аннєнков розповів виданню Sport.ua, чому він змушений був стати переселенцем:
— Я переїхав до Києва в серпні 2014 року. До цього часу два тижні провів у полоні у так званої нової влади «ДНР» — як покарання за те, що був на Суперкубку України «Динамо» — «Шахтар». Незабаром після повернення до Горлівки мене взяли під руки і привезли в комендатуру… Сказали, що я вчинив серйозний злочин перед «ДНР», поїхавши до Львова, «в столицю бандерівщини», на футбол. Засудили до двох тижнів ув'язнення… Причому постраждав через відвідування Суперкубка не я один — так же покарали й інших хлопців. Після того, як вийшов на волю, знаючі люди мені наполегливо порекомендували їхати з міста. Я вирішив так і зробити. Хотів вивезти з Горлівки всі експонати свого музею. Але там вже господарювали люди від нової «влади»…
Півтора року прожив Сергій у Києві — його долею переймався особисто міський голова Віталій Кличко. Спочатку в готелях йому надавали місце, згодом — у хостелі. Але всюди житло було тимчасовим. Деякий час він проживав в Одесі. А два тижні тому Сергій Аннєнков приїхав у Рівне, скориставшись порадою свого знайомого:
— На залізничному вокзалі у Рівному мене зустрів представник служби з надзвичайних ситуацій. Поселили в центрі соціально-психологічної допомоги, що на вулиці Дубенській, у закладі, який і створений саме для того, щоб допомагати людям, що потрапили у складні життєві обставини. Тут я можу жити безкоштовно три місяці. Отримую картки на харчування. Приїхав у Рівне за порадою знайомого, Володимира Зубка, інваліда з Горлівки. Він як переселенець раніше також тимчасово три місяці проживав у цьому центрі, а тепер винаймає квартиру в Рівному.
Сергій Аннєнков за цей час уже встиг побувати у чиновників міської та обласної влади; як футбольний фанат не міг, звичайно ж, не відвідати НФК «Верес» — і тепер гордо носить шапку з назвою рівненської команди. А на згадку від відвідин футбольного клубу «Кардинал Рівне» має шалик. Розповідає, що тут, у Рівному, він зустрів багато хороших людей, які допомагають таким, як він — і серед чиновників є небайдужі, і на підприємствах, і в монастирях та місцевих церквах. Допомагають не тільки продуктами, які потрібні також і іншим людям, що проживають у центрі. Завдяки небайдужим рівнянам Сергій і його тимчасові сусіди по центру побували в театрі, органному залі, зоопарку, краєзнавчому музеї. Усім рівнянам Сергій вдячний за допомогу.
