Продукцію рівненських фермерів споживають у лікарнях, школах та дитсадках, реалізовують у супермаркетах. Споживачі задоволені її якістю, адже на Рівненщині її досі вирощують з використанням переважно органічних добрив. Проте чи буде так і надалі, не впевнені і самі фермери, адже, стверджують господарі, вони зазнають чимало збитків. Свої претензії фермери вже висловили обласній владі, проте на цьому не зупиняться і вже цього тижня надішлють звернення до Кабміну та Верховної Ради України, в якому проситимуть посприяти у вирішенні їхніх питань.
Власник фермерського господарства «Надія» з Острозького району Володимир Гончарук у сільськогосподарській галузі — з 1994 року. Сіє пшеницю, гречку, овес, інші зернові. — Якщо проаналізувати майже двадцять років моєї роботи, то найбільш сприятливими були 1996-1997 роки, коли діяли державні програми сприяння розвитку фермерства на Рівненщині, — зізнається п. Гончарук. — Сьогодні сміливо можу сказати, що найвигідніше — не вирощувати нічого. Як же наша продукція може бути конкурентноспроможною, якщо китайські, білоруські, польські харчі завозять без мита, і тамтешні фермери отримують такі дотації, що ціни для населення на їхню продукцію дорівнюють собівартості нашої продукції? Ми в нерівних умовах. І ціни на нашу продукцію ще зростатимуть, адже дорожчає усе — від пального для сільськогосподарської техніки до добрив, ціна на які за останній рік необґрунтовано зросла вдвічі. Наша продукція безпечніша за ввізну хоча б тому, що ми не витрачаємо таких величезних коштів на ті ж дорогі добрива, а тому ще не встигли отруїти землю настільки, як вони. — Я потрапив в анекдотичну ситуацію, — розповідає фермер Микола Муляр. — Нам потрібна була зерноочисна машина. Оформляємо на неї дотацію, відповідно до якої ми мали виплатити 100 тисяч гривень від вартості цієї машини, а держава — ще тридцять. П’ять років ми працюємо на цій машині, виплатили за цей час усю суму. І тут нам приходить виклик в суд, бо, виявляється, ми заборгували за машину оті тридцять тисяч, які мали компенсувати за державний кошт. Ми довго ходили по судах, і врешті апеляційний постановив, що за неї розрахуватися маємо таки ми, а не обласна влада. Голова РОДА Василь Берташ пообіцяв фермерам допомогу: — На наступній сесії я звернуся до депутатів з пропозицією підготувати на 2011 рік положення про створення обласного Фонду підтримки фермерських господарств. Голова обласної асоціації фермерів Дмитро Українець також підготує інформацію про те, на що потрібні кошти цього фонду: чи це купівля міндобрив, чи сільськогосподарської техніки. Про проблеми фермерської галузі я розповів Президенту під час його відвідин Рівненщини, і він пообіцяв допомогу. Президент виконав обіцянку: на здешевлення кредитів українським фермерам сьогодні виділено 531 мільйон гривень, а на тваринницьку галузь — більше 2 мільярдів. Заступник голови обласної ради Олександр Чуприна повідомив, що обласна влада готує цього року до затвердження близько п’яти програм сприяння розвитку фермерства на Рівненщині. Також в бюджеті області буде закладено 2-3 мільйони на створення сільськогосподарських кооперативів. А на державному рівні, за словами п. Чуприни, вирішується питання про виділення державної допомоги в сумі півтори-двох тисяч гривень при купівлі фермером однієї корови. Тим часом фермери не задоволені лише обіцянками обласних чиновників і вже цього тижня надішлють колективне звернення до Президента, Верховної Ради та Кабміну України. — Ми проситимемо не скасовувати мораторій на продаж землі, доки не буде кадастру земельних ділянок та не укладено правил продажу землі, — каже Дмитро Українець. - Також проситимемо скасувати закон про те, якщо фермер хоче збільшити земельний наділ свого господарства за рахунок земель запасу сільської ради, то має взяти участь в аукціоні. Було б добре, якби оформлення договорів з власниками земель було для фермера безкоштовним. У зверненні йде мова про те, щоб держава врегулювала співвідношення цін на сільгосппродукцію і добрива, вартість яких дуже зросла. Або ж хоча б кредитувала придбання добрив.
