За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання.
Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво. Вивчив — здав — забув. Це я так думав тоді. Виявилось, що не забув. Чи то викладачі мені попалися такі цікаві, чи то підручники добрі, чи то сам я такий розумний? Коротше, став я з тих часів уважніше прислухатися до мови, зустрічаючи нові слова та вислови і прощаючись зі старими. Здавалося, навіщо ці нові слова, коли тих слів і так сотні тисяч? Треба! Старі слова одне за одним перестають відповідати сучасним вимогам. А які у нас сучасні вимоги? Яке життя — такі й вимоги. Якщо простіше — усі брешуть усім! Брехня у нинішньому нашому суспільстві перестала бути винятком, як колись. Бо колись сказати, що ти брешеш, було образою. А тепер — ні! Тепер дуже багато хто з нас на запитання «ким працюєш?» може спокійно відповідати — брехуном! Ви вже відчули невідповідність, чи не так? Ну не можна називати брехунами усіх тих, хто бреше нам щодня з телевізора та інших інформаційних джерел! А як їх тоді називати? Ось і прийшло до нас для цього слово «фейк». І тепер я вам не брешу, а повідомляю «фейкові новини». Зовсім інша справа, чи не так? Одна справа, нехороша чи навіть злочинна «брехня», а зовсім інша — безневинні «фейки-мейки». Звісно, що кримінальний, цивільний та інші корисні кодекси за мовою не встигають. Тому нема у них статті «проти Колі Саприкіна», перепрошую, проти «фейків». Тому можна у нас тепер брехати скільки завгодно, що усі навколо успішно і роблять. А поки цю статтю щодо відповідальності за «фейк» придумають, напишуть та до кодексів внесуть, нові слова з'являться! Бо англійська мова, на відміну від нашої, безкінечна і готова дати нам ще багато нових і корисних слів. Бо ж це не ми почали — в англійській мові теж є слово «брехня», по-їхньому «lie». Але ж і для них це слово вже не підходить. Тому і придумали отой «фейк», бо брешуть не менше за нас. А ми за ними це слово і перейняли. Хіба вперше? Вже давно наші вбивці стали кілерами, повії — путанами, грабіжники — рейдерами і так далі. Чи погано це? Скажу вам як мовознавець мовознавцям — це добре! Бо ж беремо ми ці слова не з ворожої російської мови, а з англійської! А те, що брешемо при цьому безсовісно, то нема на це ради. Фейк він і в Африці — фейк!
