ФІКУС ДЛЯ КУЧМИ

4630 0

Несподівана заява Леоніда Кучми з приводу необхідності посилення боротьби з корупцією, яка прозвучала з вуст глави держави минулого тижня, для більшості громадян була несподіваною. Бо ж, здається, наш конституційний гарант з тою корупцією бореться вже десять років, якраз від часів передвиборчої кампанії 1994 року, яку кандидат Кучма проводив під гаслом «порядок і порядність». А тепер виходить, що не з тим боролись? Не з тою корупцією. Зрозуміти президентський виступ може допомогти випадок, який стався в центральному корпусі університету водного господарства, що на вулиці Соборній в Рівному. Група суворих стражів порядку зайшла на кафедру обліку і аудиту економічного факультету, де затримала для допиту доцента Лідію Ш. Згодом затриману відвели на протилежний бік вулиці, де знаходиться міськвідділ внутрішніх справ. Як речовий доказ услід за доцентом прискіпливі рівенські шерлоки холмси несли… фікус.

Як виявилося, горщик з екзотичною рослиною розглядався нашими борцями з корупцією як хабар, ніби одержаний викладачем від студентів. Це вам, дорогі читачі, зараз смішно. А чи смішно було ні в чому не винній 64-літній жінці, яка раптом потрапила на міліцейський допит? Саме свідчення доцента Лідії Ш., яку ми знайшли в обласній лікарні, допомогли пролити світло на діяння «борців з корупцією» із міліції міста Рівного. Ні ректор університету Святослав Кравець, ні жоден із міліцейських чинів не бажають давати коментарів з цієї справи. Отже, за словами пані Лідії, події відбувались так: — Студенти справді принесли той вазон на кафедру, але мене на той час навіть у приміщенні не було. Коли повернулась, хтось із колег сказав, що студенти залишили вазон, начебто на знак поваги і вдячності до мене, а також для озеленення нашої кафедри. Так то й так, не бігти ж мені навздогін за студентами. Я поставила фікус на підвіконня, поруч з іншими вазонами. Там він і стояв, аж поки через два дні на кафедру не увірвалися восьмеро чоловіків, міліціонерів у цивільному. Почали зиркати довкіл, щось описувати. Потім всіх попросили вийти, а мене залишили. Мова зайшла про той фікус. З вазоном мене й забрали у міліцію, виводили на очах у колег і викладачів. А потім три з половиною години вказували в міліції, щоб писала пояснення «таке, як треба». Я ж чесно написала все, як було, і не могла зрозуміти, чого від мене хочуть міліціонери. Зрештою мене відпустили, а натомість, як дізналася згодом, почали викликати у міліцію студентів. Чи варто коментувати дії наших доблесних правоохоронців щодо поважного викладача, якій завдали непоправної моральної травми? Не били ж, не зв’язували «ластівкою», не мучили протигазом чи іншим пристроєм, які яскраво і з подробицями описують жертви міліцейської сваволі у своїх численних скаргах, опублікованих у пресі. Всього лише привели до кабінету і допитали. Звісно, не обійшлося без «доброзичливців», які вчасно «стукнули» кому треба про той злощасний фікус. Поки що жертва «боротьби з корупцією» по-рівенськи збирається ніби подавати на міліціонерів до суду. Навряд чи це станеться. Доценту пояснять, що цього робити не варто, так само як і нам, журналістам, вкотре закидатимуть спробу «очорнити» світлий образ місцевих борців із злочинністю. Так ви не нам це кажіть, шановні, а одразу Леоніду Кучмі. Йому, напевно, доповіли якраз про чергові успіхи вітчизняних «борців з фікусами». Ось він і закликав боротися саме із корупцією, а не з тим, що можна видати за неї, не зачіпаючи справжніх корупціонерів, яких у нас, знову ж таки, судячи із заяви керівника держави, дуже багато, і беруть вони хабарі зовсім не фікусами. Всім зацікавленим особам від столиці й до останнього села відомо, скільки треба заплатити за те, щоб вступити до того чи іншого навчального закладу, скільки «коштують» іспити та окремі заліки. Корупція у вищій освіті досягла в Україні нечуваних досі розмірів. Це теж не наш домисел. Про це той самий Леонід Кучма офіційно заявив ще влітку минулого року. Та щось не чути, щоб змінилося що-небудь. Вище «боротьби з фікусами» наші слідчі та опери ніяк не піднімуться. Щось їм заважає. Щось не дає схопити за руку головних хабарників. Сподіваємося, що і міліція, і керівництво університету водного господарства дадуть-таки нам відповідь щодо справи доцента Лідії Ш., запідозреної в одержанні хабара фікусом. Чекати більшого не доводиться. Бо справжня боротьба з корупцією, якщо її не імітувати, неухильно приводить до головних з тою корупцією борців. Тому давайте краще про фікуси.

Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ, Жанна ПІНЧУК.

P.S. Затримання доцента університету водного господарства — не перша спроба правоохоронців знайти в надрах цього навчального закладу корупцію і зловживання. За давністю років не згадуватимемо гучних судових процесів ще радянських часів. Вже у нові часи, і наша газета про це писала, було кілька гучних скандалів. У 1993 році міліція затримала декана Юрія Серьогіна, проти методів роботи якого протестували студенти-іноземці, проте у доцента знайшлося чимало впливових захисників і справа ні до чого не призвела. Звинуватити Серьогіна у валютних зловживаннях так і не вдалося, кримінальну справу закрили. Згодом міліцію зацікавив викладач кафедри військової підготовки Валерій Сергєєв. У 1997 році він по-військовому, через командира студентського взводу, повідомив, що студенти мають придбати за свої кошти побутові прилади, будматеріали та зробити йому ремонт в оселі, а за це пообіцяв «полегшення» під час прийому курсових робіт та складання іспиту з тактико-спеціальної підготовки. 28 студентів здали по 80 гривень , а потім написали заяви до міліції. У 1999 році Сергєєва засудили на шість років позбавлення волі. Коментар юриста Олександр Бражніков, адвокат: — Кримінальне право в частині кваліфікації таких дій службової особи, як отримання хабара, не зазнало останнім часом ніяких змін. За нормами Кримінального кодексу предметом хабара можуть бути будь-які матеріальні цінності незалежно від їх вартості. Якщо спростити ілюстрацію цього поняття до товару найнижчої ціни — коробки сірників, то і вона за певних умов може стати «речовим доказом» у викритті хабарника . Справа не у предметі хабара, а у меті його отримання . Хабарництво — це отримання якогось матеріального блага за виконання чи невиконання службовою особою своїх обов’язків по службі в інтересах того, хто ці блага надає. Якщо такої мети не ставиться, то хабара як злочину — немає. І в цьому випадку не важливо, що це було за благо. Наприклад, якщо група заможних студентів платного навчального закладу, де навчання обходиться у суму понад тисячу доларів за навчальний рік, забезпечить аудиторію, в якій упродовж п’яти годин викладач з окладом 200 гривень безперервно прийматиме залік, пляшкою води і букетом квітів , то який же це хабар? А якщо група «скинеться» по 50 гривень на екзотичний вазон з заморською пальмою, які колекціонує викладач, і староста чи ще якийсь «делегат», вручаючи презент, натякне на те, що студенти розраховують на поблажливість, це вже може тлумачитись як злочин. Знаючи, як до різних кампаній щодо «боротьби з черговим злом« ставляться наші правоохоронці, які на початковому етапі досудового слідства на власний розсуд вирішуватимуть, є у наявності склад злочину чи ні, не радив би ні викладачам, ні студентам випробовувати долю й утриматися від будь-яких подарунків.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також