Багатим на різноманітні зміни для рівненського спорту вийшов 2008 рік. Насамперед це стосується рівненських клубів. Скажімо, баскетбольний «Пульсар» отримав те, про що мріяв багато років — більш-менш пристойне фінансування. Компанію компанії «Пульсар» та місцевим бюджетам у цій нелегкій справі склали ВАТ «Рівнеазот», а також не відома широкому загалу столична фірма. А як сказав товариш Маркс, буття визначає свідомість. Змінилися можливості, змінився підхід. На старт чемпіонату «Пульсар» вийшов з трьома легіонерами — білорусом, росіянином та сербом. І то нічого, що Далібор Д’япа вже невдовзі чкурнув з Рівного до Одеси, він увійшов в історію рівненського клубу, як перший легіонер з далекого зарубіжжя. Недовго протягнув у «Пульсарі» й росіянин Володимир Бєлов, хоча тут причина інша — профнепридатність гравця. У будь-якому разі, і щодо першого, і щодо другого буде наука, як підбирати легіонерів. А ось інші новачки білорус Павло Улянко та киянин Дмитро Брянцев прижилися, та ще й лідерами команди стали.
«Пульсар» Багатим на різноманітні зміни для рівненського спорту вийшов 2008 рік. Насамперед це стосується рівненських клубів. Скажімо, баскетбольний «Пульсар» отримав те, про що мріяв багато років — більш-менш пристойне фінансування. Компанію компанії «Пульсар» та місцевим бюджетам у цій нелегкій справі склали ВАТ «Рівнеазот», а також не відома широкому загалу столична фірма. А як сказав товариш Маркс, буття визначає свідомість. Змінилися можливості, змінився підхід. На старт чемпіонату «Пульсар» вийшов з трьома легіонерами — білорусом, росіянином та сербом. І то нічого, що Далібор Д’япа вже невдовзі чкурнув з Рівного до Одеси, він увійшов в історію рівненського клубу, як перший легіонер з далекого зарубіжжя. Недовго протягнув у «Пульсарі» й росіянин Володимир Бєлов, хоча тут причина інша — профнепридатність гравця. У будь-якому разі, і щодо першого, і щодо другого буде наука, як підбирати легіонерів. А ось інші новачки білорус Павло Улянко та киянин Дмитро Брянцев прижилися, та ще й лідерами команди стали. Змінився й чемпіонат, в якому грає «Пульсар». Тобто суперлігою він як називався, так і називається, ось тільки скоротився до восьми колективів, більшість же клубів колишнього головного дивізіону країни втекли до новоствореної Української баскетбольної ліги. Складно сказати, де був би «Пульсар», якби не сталося розколу, нині ж їсти ковбаску з хріном під новорічну ялинку він пішов на сьомому місці. Але, як співає одна українська група, — надія є!!!
МФК «Рівне» Міні-футбольний клуб «Рівне» після довгих роздумів все ж таки наважився виступати у вищій лізі. Підвищитись у класі наша команда могла ще торік, і навіть позаторік, але вагалася. Те, що штанці першої ліги вже тріщать на підопічних Юрія Баховського, остаточно стало зрозуміло у минулому чемпіонаті. Рівняни знущалися над більшістю суперників, забиваючи повну торбу голів, а відтак далі так жити було неможливо. Розуміли це усі, й насамперед президент клубу Василь Ползунов. Іншого варіанта, ніж іти вперед, у МФК «Рівне» не було, і наша команда пішла. Спочатку у вищій лізі рівняни усіх боялися, але поступово боятися почали їх. У підсумку МФК «Рівне» здобув чотири перемоги. І хоча нині наша команда на 13-й сходинці з 15 команд, але, як і у випадку з «Пульсаром» — надія є!!!
«Верес» У багатостраждальному «Вересі» теж відбулися неабиякі зміни. Спочатку команда отримала нового тренера — Миколу Філіна. Сказавши «а», було сказано і «б», вслід за тренером «Штурму» у «Верес» прийшов і його президент. Багаторічного очільника ФК «Верес», а за сумісництвом керуючого справами міськвиконкому Святослава Власюка замінив амбітний бізнесмен Ігор Климишин. У його планах створити навколо «Вереса» спортивно-комерційну структуру, а заодно вирощувати гравців достойного рівня і продавати їх у солідні клуби. Поки що усе це на рівні декларацій. Нинішнє міжсезоння має підтвердити або спростувати реальність таких планів. Одне безперечно, Ігорю Климишину хоча б якось вдалося сколихнути те болото, на яке перетворився єдиний професійний футбольний клуб області. Виступи без будь-яких цілей, топтання на місці, перетворення перспективних юнаків із блиском в очах на ветеранів другої ліги і кадровий потенціал для чемпіонату області, а також регулярні зміни тренерів, добряче вже набридли. Так далі бути не могло. І зміни настали. Чи потягне бізнесмен Климишин цей нелегкий футбольний гуж? Принаймні хочеться йому цього побажати. Хоча, якщо відверто, рівень оптимізму в цьому питанні не зашкалює.
«Реґіна» Навіть такий, здавалося, консервативний клуб, як «Реґіна», який привчив усіх до 3-4 місця у вищій лізі (щоправда, без будь-яких натяків на суперлігу), спіткали зміни. Після п’яти з половиною років роботи у Рівному повернувся до рідної Одеси тренер Валерій Пархоменко. На його місце прийшов луганський фахівець Валерій Слєпцов. Втім, тут питання навіть не у зміні тренера. Президент «Реґіни», ректор МЕГУ Анатолій Дем’янчук вирішив докорінно змінити курс. Нині стратегічний напрям роботи клубу — виховання власних гравців. Цілком прогнозовано, що за таких пертурбацій 3-4 місце нам може лише снитися. Не треба бути оракулом, щоб спрогнозувати «Реґіні» скромні турнірні здобутки не лише у цьому, а й наступному сезоні. Втім, як і у ситуації з «Вересом», ці зміни у будь-якому разі кращі за сумнівну і безперспективну стабільність. За прикладами далеко ходити не треба. «Пульсар» та МФК «Рівне» силами своїх вихованців вийшли до елітних дивізіонів. Тут головне — не поспішати.
«Спідвей-Рівне»... Як же, говорячи про рівненський спорт, не згадати про його величність спідвей. Зважаючи на ціну квитків 30 гривень і разом з тим переповнені трибуни, спорт справді царський. Принаймні рівняни у повній покорі йому. Сенсацією міжнародного масштабу було б, якби у рівненському спідвеї не сталося якихось змін. І без них не обійшлося. Після того як Володимир Трофимов втомився організовувати у Рівному гонки, його естафету підхопив Володимир Жуковський. Клуб «Спідвей-Рівне» заявився до Польської ліги. Спочатку усе було добре, люди на гонки ходили, в очах організаторів спостерігався оптимізм. Втім, як сніг серед літа, перед вирішальною стадією чемпіонату — гонками плей-офф пролунала заява п. Жуковського, мовляв, продовжувати боротьбу недоцільно, оскільки на це немає коштів. Ось це і розділило історію молодого клубу на «до» і «після». На гонки плей-офф люди ходити перестали. А чого ходити, якщо команда не бореться за підвищення у класі? В очах організаторів з’явився сум. Команда, до слова, складена майже повністю з іноземців, доїздила сезон (щоправда, на один виїзд так і не поїхала), посівши третє місце. І ось тут ще один сніг, цього разу на голови керівництва «Спідвей-Рівне». У них у Рівному з’явилися конкуренти. Новостворена команда «Каскад» теж заявила про своє бажання виступати у польському чемпіонаті, при цьому вона заручилася, що суттєво, підтримкою власників мототреку, тобто ТСОУ. Найімовірніше, що саме цей колектив наступного року і виступатиме у Польщі. Ось вам і зміна. Хоча, напевно, для рівненського спідвею оригінальніше було б, якби одна і та ж команда виступила хоча б два роки поспіль. А так, ми поступово утверджуємося в очах спідвейної спільноти як кузня президентів клубів та керівників команд, хоча при цьому не маємо жодного конкурентноспроможного юніора.
…та інші У цей же час у Рівному з різним успіхом виступало чимало інших колективів — жіночий баскетбольний клуб «Сузір’я-НУВГП», бейсбольний «Західний вогонь», регбійний та гандбольний клуби «Рівне». Усі вони боролися у неголовних дивізіонах своїх чемпіонатів, і хоча виступали там успішно, але особливої популярності у глядачів не завоювали. Будемо вірити, що їхні головні успіхи ще попереду. Радісних змін улітку усі ми очікували від рівненських олімпійців. Нагадаю, що Рівненщина ще не має в своєму активі жодної олімпійської медалі. На жаль, якихось перемін у цій статистиці ми так і не дочекалися. Безмедальними як були, так і залишаємося. Найкращі шанси були у стрільця Олега Омельчука, але йому в додатковій перестрілці не вистачило талану та досвіду. У підсумку прикре четверте місце. Плавчихи Анна Хлістунова та Катерина Дікіджі, а також веслувальник Петро Крук від пекінського п’єдесталу зупинилися дуже далеко.
