Останнім часом у цивілізованому світі відбувається те, що відбувалося у нас півстоліття тому. Після запуску американського приватного космічного корабля у напрямку планети Марс діти по усьому світу почали мріяти про космічні подорожі до інших планет, уявляти себе космонавтами, коротше, захоплюватись усім тим, чим захоплювалися діти у нас на початку шістдесятих років минулого століття. Українські діти про це нині не мріють.
Причина одна — запуск американцем Ілоном Маском космічного корабля нової конструкції, за яким увесь світ стежив у прямому ефірі, пройшов у нас практично непоміченим. Ну справді, що тут цікавого? Що вкрав той Ілон Маск, аби говорити про нього у телевізорі та обговорювати в соціальних мережах? Саме це — повна відсутність у нас хоч якого масового інтересу до космосу — доводить наше катастрофічне відставання від світу. Чому так сталося? Найперше, тому що увесь наш інформаційний простір контролюється Росією або її замаскованими агентами. Тому нам цікаво все, що цікаво Росії й навпаки. Єдина наша відмінність від агресорів полягає в тому, що ми, на відміну від них, нещадно критикуємо нашу владу, яка вся краде. Критикуємо, аби цю владу скинути і красти замість неї. Який тут космос? Який Ілон Маск із своїми ідеями? Ну хто нині у нас повірить у те, що багатий американець думає не про те, що б іще вкрасти, а мріє про перехід усього людства на електромобілі, створення надшвидких видів транспорту, про польоти на Марс, нарешті! І не лише мріє, а робить це, залучаючи до здійснення своїх мрій все більше людей! Ну що цьому може протиставити нинішня Москва? Півстоліття тому там хоча б крали західні технології, аби не відстати у космічних перегонах. А тепер їм цей космос не цікавий. А значить, і нам теж. І що, скажете, нам із того космосу, коли життя стає все гіршим? Ну, гіршим воно стає вже третій десяток років, але хіба це привід, аби припинити мріяти про космічні подорожі? П’ятдесят років тому ми жили ще бідніше, аніж тепер, але діти хотіли вчитися, аби стати конструкторами космічних кораблів та космонавтами. І не вина тих дітей, що насправді вони вчилися виготовляти засоби доставки ядерних зарядів. А що тепер? Якими ж убогими виглядають наші зверхники на тлі мрії Ілона Маска полетіти на Марс! Все крадуть і крадуть. Навіщо? Вони і самі не скажуть. Бо не знають, напевно, що розкішні особняки та інші прояви багатства у цивілізованому світі вже давно стали непристойністю! На багатомільйонних приморських віллах Франції, Італії і т.д. вже давно живуть лише бандити, очікуючи, коли їх посадять. Ви бачили, щоб той самий Білл Гейтс, який був найбагатшою людиною світу, хизувався палацами, автомобілями чи золотими унітазами? Йому не до цих дурниць! Він думає, як би ще удосконалити наш світ, і саме на це витрачає свої мільярди. А наші? Наші закриваються на сто замків у своїх маєтках і сидять там під охороною. Що вони там роблять? Не знаю. Напевно, шашлики смажать, п’ють горілку та віскі, дивляться блатні серіали та слухають блатні пісні. Це все можна робити і без мільярдів, особняків та охорони, але хіба вони про це знають? Хіба здатні вони мріяти про космічні подорожі? Причому тут генпрокурор? Просто згадав, як він розповідав про сотні прочитаних у тюремній камері книжок. Бо мав там вдосталь вільного часу. Тепер йому не до цього. Він теж за парканом та під охороною розважається. Із собакою танцює! Який вже тут космос!
Микола НЕСЕНЮК
