Хіба може бути щось страшніше за рефрижератори на вулицях міст із тілами померлих від COVID-19? Виявляється, так – людська паніка. Вона проникає скрізь і з’їдає зсередини. Незалежно від того, маєш ти на собі маску, рукавички та захисний костюм чи ні. Від початку карантину в обласній клінічній лікарні позакривали усі відділення планової медичної допомоги, максимально скоротили кількість пацієнтів, залишивши лише тяжких хворих, обмежили кількість медперсоналу, аби нікого не наражати на небезпеку зараження, але всі потуги зводяться нанівець завдяки соцмережам, де користувачі розганяють панічні настрої, підігріті особистими припущенням та здогадками.
Сьогодні в найбільшому медичному закладі Рівненщини – обласній клінічній лікарні незвично малолюдно. Потрапити на обстеження чи консультацію сюди тепер нереально, оскільки всі відділення, окрім ургентної допомоги, закриті. Максимально скорочено і кількість пацієнтів, які тут перебувають на лікуванні в період карантину – з 705 ліжкомісць зайнято лише трохи більше третини. І це при тому, що до медичного закладу на період карантину забрали усіх тяжких хворих з міської та залізничної лікарень. Також скасовано всі планові операції, окрім невідкладних випадків.
- Звичайно, було б значно простіше взагалі закрити лікарню на період карантину, – говорить головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарні Іван Зима. – Однак проблеми з коронавірусом не зупинили життя. У нас як були, так і є пацієнти і з іншими складними випадками, які не чекатимуть до закінчення карантину. Для прикладу, в середу до нас поступило одразу 90 ургентних пацієнтів. Серед них – десять із гострими травмами, п’ять з інфарктом, два з інсультом… Всі вони потребували невідкладної допомоги, а частина і оперативних втручань.
Кожного разу йдучи на операцію, лікарі ходять наче по мінному полю. Адже симптоматика коронавірусу зазвичай проявляється лише на п’ятий-шостий день. Тож якщо ж інфікований поступив у лікарню раніше, він може виглядати цілком здоровим, і навіть без температури. Медики добре усвідомлюють масштаби ризику, але продовжують працювати. Хоча, звичайно, є й такі, хто, піддавшись загальній паніці, звільняється з роботи. Але їх одиниці і здебільшого – молодший медичний персонал. А взагалі адміністрація медичного закладу дивиться на це по-філософськи. Мовляв, саме у складних ситуаціях видно, хто випадковий у медицині, а хто – ні.
- Від початку карантину в обласній лікарні звільнилося шість санітарок і п’ять медсестер. Решта продовжують працювати. Ці люди добре розуміють, що від COVID-19 зараз ніхто не застрахований, – каже пан Зима. – Яскравий приклад – випадок із п’ятьма нашими працівницями із числа середнього та молодшого медичного персоналу, які захворіли на коронавірус. Усі ЗМІ написали про ці факти, але ніхто не звернув уваги на те, що всі вони до цього більше тижня перебували вдома, тож заразитися на роботі точно не могли. Доливають у вогонь олії й різні «експерти» з соцмереж зі своїми припущеннями. Зрозуміла річ, це не може не позначитися на моральному кліматі колективу. І не тільки нашого медзакладу. Скажу відверто, після цієї інформації я особисто ходив по відділеннях пояснювати ситуацію та заспокоював. Навіть 65 тестів на COVID-19 зробили для окремих працівників, які мали підозри. Всі були з негативним результатом. Люди переживають, і це логічно. Водночас усвідомлюють свою відповідальність, бо ніхто інший цю роботу за них не зробить.
За словами Івана Зими, із початком карантину в обласній лікарні максимально скоротили кількість персоналу, який ходить на роботу, – з 1600 до 900 працівників. Хтось пішов у відпустку за власний рахунок, хтось – у планову. Ті ж, хто лишився, працюють по змінах. Аби максимально убезпечити медперсонал та й самих пацієнтів від зараження, на період дії обмежувальних заходів відвідування хворих скасували, а в лікарню залишили відчиненими лише три входи.
На кожному з них вимірюють температуру безконтактними термометрами. А весь медичний персонал має усі необхідні засоби індивідуального захисту: маски, щитки на обличчя, рукавички, дезінфектори. Ті ж медики, які контактують або потенційно можуть контактувати із зараженими коронавірусом, обов’язково одягають захисні костюми. Майже усе це придбано винятково за кошти спонсорів.
- Оскільки наш медичний заклад не є базовим в області у боротьбі з коронавірусом, тому і забезпечення нас індивідуальними засобами захисту відбувається по залишковому принципу, – пояснює співрозмовник. – І хоча керівництво ОДА не залишає нас без уваги, ускладнює ситуацію те, що з 1 квітня, в рамках медичної реформи, наша лікарня перейшла на фінансування з Національної служби здоров’я України. Щомісяця ми маємо отримувати близько 17 мільйонів гривень. Однак досі жодної копійки не надійшло. Виходимо із ситуації завдяки залишкам, які мали ще з минулого року, та допомозі спонсорів і меценатів. Ми їм дуже вдячні. Поки цього вистачає. А ще вдячні тим, хто щодня допомагає в умовах карантину доїжджати нашим працівникам на роботу. Я переконаний, що скоро ми подолаємо цю пандемію і життя триватиме далі. Набагато складніше в цих непростих умовах – не втратити своє обличчя, – підсумував пан Зима.
Влад ІСАЄВ
