Перше сесійне засідання нової обласної ради призначено на 2 грудня. І саме цього дня перед новообраними депутатами стоятиме одне з найскладніших завдань — обрати голову обласної ради. Як шукатимуть заміну нинішньому голові Олександру Данильчуку? Як висловився один із політиків, головою буде той, «хто раніше встане». Тобто залежить все від того, кому швидше вдасться «сторгуватися» з іншими фракціями та сформувати хоча б тимчасову більшість.
Чому відмовляються від депутатства
Станом на вівторок обласна територіальна виборча комісія не зареєструвала усіх 64 новообраних депутатів обласної ради. Не написали заяви на депутатство п’ять представників «Свободи», один — «Європейської Солідарності» та один — «Сили і честі». Від «ЄС» залишався незареєстрованим «перший номер» — Віталій Гайдукевич. У членів ТВК виникла підозра, що він ще вирішує, чи бути депутатом Рівненської обласної ради, працюючи у Києві. Проте журналіста пан Гайдукевич запевнив, що заяву на депутатство написав раніше і передав її партійцями. Додав, що буде «жити на колесах», працюючи і у Рівному, і у столиці.
Від «СіЧі» ТВК не зареєструвала наразі депутата попереднього скликання Анатолія Петрука, який зміг пройти до ради, оскільки голова сільгосппідприємства «Маяк» Анатолій Остапчук написав заяву про складання мандата. Офіційно тому, що став депутатом Сарненської райради, до якої очолював список «Сили і честі». А пан Петрук станом на вівторок ще не встиг написати заяву на депутатство.
Від «Свободи» ж зареєстрованою станом на вівторок була лише Аліна Янчук, головна спеціалістка відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Міністерства молоді та спорту. За інформацією з наших джерел, саме на пані Янчук могли тиснути, аби вона склала свій мандат. Нагадаємо, про тиск на деяких жінок, які увійшли до обласної ради, заявила депутатка попереднього і цього скликань Світлана Богатирчук-Кривко, не називаючи прізвищ. Аліна Янчук на виборах в окрузі набрала лише 53 голоси, проте пройшла за квотою партії, оскільки була п’ятою у виборчому списку «Свободи» до обласної ради.
Також згадували про тиск керівника на підлеглу, яка стала депутаткою. У цьому випадку може йтися ще про одну представницю «Свободи» Ольгу Шустік, яка працює у центрі «КРОК», директор якого Олександр Гомон — наступний у списку претендент на входження до облради. Пан Гомон, нагадаємо, був депутатом попереднього скликання.
Ольга Шустік ще не написала заяву на депутатство, як і обранець попереднього скликання Олексій Бучинський та дубенський підприємець Володимир Ткачук. Натомість, за словами голови обласної ТВК Василя Куриласа, депутати попереднього скликання Володимир Валявка (обласної) та Юрій Осіпчук (міської) написали у понеділок заяви про складання мандатів. Вони планують стати депутатами Рівненської міської ради. За списком «Свободи» замість них мали б увійти до облради згаданий вище Олександр Гомон та заступник голови Костопільської райради Юрій Кузнюк.
Склали також депутатські мандати двоє представників «Європейської Солідарності» — Владислав Сухляк, який був обраний міським головою Здолбунова, та Федір Мисюра, який обрав депутатство у Рівненській міській раді. Замість пана Сухляка до обласної ради увійшов директор «Агенції регіонального розвитку Рівненської області» Олександр Процюк. А замість Федора Мисюри — директор обласного драмтеатру Володимир Петрів.
Як зазначає Василь Курилас, для проведення сесії достатньо і 43 депутатів, тож навіть якщо до 2 грудня не зареєструють усіх 64 обранців, засідання відбудеться. Якщо на ньому не оберуть голову ради та заступників, то буде президія та почергове головування, поки депутати не домовляться за керівництво обласної ради.
Дві фракції претендують на формування більшості у раді
В облраді цього скликання найбільше мандатів — 14 — має «Європейська Солідарність». 12 місць — у «Слуги народу». Це дві фракції, які претендують на формування більшості навколо себе і наразі активно домовляються з іншими, менш численними фракціями. А нагадаємо, що у раді ще буде по дев’ять депутатів від «За майбутнє» та «Батьківщини», вісім депутатів від «Сили і честі» та по шість — від Радикальної партії та «Свободи». У попередньому скликанні, окрім «За майбутнє», були усі згадані менші за кількістю фракції (оскільки у «СіЧі» з восьми депутатів п’ять — з попереднього скликання, віднесемо їх до тих, хто був), і усі вони активно домовлялися та кілька разів переформатовували більшість в обласній раді сьомого скликання. Зважаючи на цей досвід, та більшість, яку сформує «ЄС» або «Слуга народу», буде теж ситуативною та хиткою.
Попри те, що «Європейська Солідарність» має найбільше голосів — 14, їй потрібно знайти ще 19 голосів, аби головою чи (у разі таких домовленостей) першим заступником стали її представники. «Свобода», «Батьківщина», «СіЧ», «За майбутнє» підтримали на виборах міського голови Віктора Шакирзяна — суперника висуванця від «ЄС» Олександра Третяка. Проте перемога останнього вплине на формування більшості у міській раді Рівного, а отже — і в обласній. Таким чином, «ЄС» ще має високі шанси домовитися і з «Батьківщиною» (+9 голосів), і зі «Свободою» (+6 голосів). Більш органічно у такій більшості виглядала б і Радикальна партія (+6 голосів). Такий союз давав би «ЄС» загалом 35 голосів.
Втім, на «війні» всі засоби хороші, тож нічого дивного, якщо місцева «ЄС» об’єднається з «Силою і честю», сформованою з колишніх представників Блоку Петра Порошенка, з якими «ЄС» «розпрощалася», чи із «За майбутнє», яке належить бізнес-партнеру Ігоря Коломойського Ігорю Палиці.
Проте поки що у «Слуги народу» більш вигідні позиції для «торгу». Перш за все, «слуги» можуть запропонувати іншим фракціям «пряники» від ОДА: вигідний для депутатів розподіл бюджетних коштів чи посад, до прикладу. Окрім того, не варто забувати, що «Слуга народу» формує більшість у парламенті, має «у запасі» президента та уряд. Вплив зі столиці може суттєво вплинути на домовленості знизу.
У 2015 році Блоку Петра Порошенка, маючи найбільшу кількість депутатів в обласній раді, не вдалося домовитися з іншими фракціями. Тоді БПП не отримав ні посади голови, ні заступників. За три місяці ситуація змінилася, проте шанс сформувати стійку позицію в обласній раді БПП втратив на кілька років. Чи не повторить «ЄС» помилку попередника — ми зможемо дізнатися лише 2 грудня. Бо ж навіть у сам день сесійного засідання ще, найімовірніше, триватимуть переговори.
Щодо претендентів на посаду голови облради, то прізвища не озвучують. Серед «ЄС» є кілька депутатів, які органічно дивитимуться на керівній посаді: це як екс-нардеп Олександр Дехтярчук, який свого часу був головою Дубенської райради, так і Сергій Кондрачук, активний партієць та екс-голова Здолбунівської РДА. Не менше управлінського досвіду — у Світлани Богатирчук-Кривко. Втім, вибір голови — це часто не вибір досвіду, а вибір «зручного» представника як для своєї фракції, так і для інших.
У списку «Слуги народу» також є кілька управлінців з досвідом, зокрема, Сергій Подолін, Людмила Мариніна, проте на посаду голови чи заступників фракція може висунути й, наприклад, Юрія Ліпського, який керує осередком партії в області, й Олександра Коваля, який торік став головою Костопільської РДА і з ліквідацією райдержадміністрації втратить роботу, і когось із депутатів-бізнесменів. У будь-якому разі формування керівництва обласної ради — процес непублічний, і на думку громадськості зазвичай депутати зважають мало.
Олеся АНТОНЕНКО.
