На смак гранат — соковита кислувата солодкість, при цьому він містить мінімальну кількість цукру. До його складу входять вітаміни В1, В6, В9, С, А, Е, а також йод, залізо, кальцій, він є джерелом клітковини.
Гранат застосовують для профілактики різних захворювань: авітамінозу і зниження імунітету; серцево-судинної системи, в тому числі анемії, зниженого рівня гемоглобіну, підвищеного артеріального тиску; щитовидної залози, а також при отруєннях та діареї.
Унікальність граната в тому, що він належить до небагатьох натуральних продуктів, які здатні пригнічувати ріст деяких видів клітин раку, наприклад, легенів, шлунка, простати. Також гранат входить в обмежену кількість фруктів, дозволених до вживання при цукровому діабеті.
Незважаючи на корисні властивості, гранат має і протипокази до його вживання. Одним з таких обмежень є норма споживання: для жінок вона становить 1–2 граната або пів склянки соку в день, для чоловіків достатньо 3 граната або неповна склянка соку в день. Такі обмеження встановлені неспроста: по-перше, сік граната за своїм хімічним складом є сумішшю кислот, що згубно може позначитися на рівні кислотності шлунка, а також призвести до проблем з емаллю зубів; по-друге, гранат не рекомендується до вживання дітям до 4-х років через їхню недостатньо міцну травну систему; по-третє, сік граната містить потенційні алергени — пігменти, завдяки яким він має насичений червоний колір. Ці речовини нерідко викликають кропив’янку, свербіж, слабкість і нудоту. Вкрай небажано захоплюватися нерозбавленим водою гранатовим соком при виразках шлунка або гастриті — це може призвести до загострення захворювань.
Достатньо дотримуватися кількох простих рекомендацій: не вживати гранат натщесерце, пити сік з використанням трубочки і не перевищувати добову норму.
