Ще наприкінці 1999 року депутати обласної ради прийняли рішення за векселі фінансового управління облдержадміністрації на суму 96 мільйонів гривень придбати для обласної лікарні сучасне медичне обладнання. Й досі місцеві політики час від часу, особливо на мітингах, згадують «справу про 96 мільйонів», вбачаючи в ній кримінал.
Ще наприкінці 1999 року депутати обласної ради прийняли рішення за векселі фінансового управління облдержадміністрації на суму 96 мільйонів гривень придбати для обласної лікарні сучасне медичне обладнання. Й досі місцеві політики час від часу, особливо на мітингах, згадують «справу про 96 мільйонів», вбачаючи в ній кримінал. З того часу в лікарні побувало з перевірками 16 комісій, однак криміналу в цій скандальній історії так і не знайшли. Як стверджує завідувач відділення кардіосудинної хірургії п.Антонюк-Кисіль, представник Генпрокуратури запропонував йому відповісти на 27 запитань і поїхав з Рівного його прихильником. На сьогодні все обладнання уже завезено, чимало часу забрали розмитнення та настройка, але останню машину, магнітно-ядерний томограф, який Володимир Антонюк-Кисіль назвав маленькою електростанцією, зараз настроюють. — Ситуацію з постачанням медобладнання до нашої лікарні можна порівняти з тим, як у середньовічній Англії робітники розбивали верстати, які мали замінити їхню ручну працю, — каже п.Антонюк-Кисіль. — Ми вміємо проїдати те, що маємо, але не навчились творити і думати наперед. Смерть від серцево-судинних патологій стабільно посідає перше місце, хіба один електрокардіограф, який до цього був в обласній лікарні, міг змінити ситуацію на краще? Тепер ми проводимо по 600 операцій на рік, у тому числі близько 300 операцій на артеріальних судинах. Втратили одну пацієнтку, яка мала онкозахворювання. — Тепер відділення працює на повну потужність? — Щоб поставити операції, так би мовити, на конвеєр, потрібні дві речі: гроші та високий інтелектуальний рівень лікарів. Наші люди надто бідні, держава платити за них відмовляється, а серцево-судинна хірургія дуже дорога, витратні матеріали, інструмент — усе доводиться купувати закордонне. Щоб вирішити фінансове питання, я спробував було створити при лікарні фонд для акумуляції коштів, звернувся до банків. Але вони допомогти не змогли. Пропонував видати благодійну листівку чи марку, але й з цього нічого не вийшло. — Але деяким пацієнтам при вашому технічному оснащенні доводиться їхати на операцію в клініку імені Амосова, а то й за кордон. Там же ще дорожче, ніж оперуватись у Рівному? — У деяких операціях необхідний апарат штучного кровообігу, використання якого здорожує операцію ще на 10-15 тисяч гривень. Сам апарат коштує 400 тисяч доларів, це великий структурний підрозділ, тримати який при наших обсягах нераціонально. Зараз увесь світ йде до зниження вартості лікування та оперування й до мінімального використання апарата штучного кровообігу, процедура часто спричинює ускладнення, але повністю відмовитись від апарата не можна. Нині у великих державних серцево-судинних клініках Донецька, Луганська, Запоріжжя обладнання простоює, 10-12 оперативних втручань на рік, які вони проводять, призведуть до закриття цих закладів. Поки у нашу галузь не підуть великі фінансові вливання, ні ми, ні наші колеги в інших областях не зможемо працювати на повну потужність. У той же час закордонним клінікам вигідно, щоб до них їхали пацієнти з інших країн. Це бізнес, на якому заробляють гроші. Проблема складна, тому що кількість операцій зростає, вартість їх висока. До нас, приміром, у пошуках потенційних пацієнтів приїздять «заготівельники» з країн Балтії. — Чи відповідає рівень медперсоналу рівню суперобладнання, з яким він працює? — Техніка й справді дуже складна і вимагала дотримання таких умов, яких у нашій лікарні ніколи не було. Скажімо, нахил підлоги від одного до другого кутка кімнати, точно визначена температура, вологість повітря тощо. Коли нам привезли ангіограф, недоброзичливці казали, що він зламаний і працювати не буде. Але після того, як до нього чотири рази приїхали спеціалісти з технічного представництва фірми-виробника, усе стало гаразд. І на наркозно-дихальний апарат дехто кивав, що це зломок, а не машина. Але його настроїли, працює чудово. Техніка, хоч і складна, але розрахована на середній рівень інтелекту користувача, а ось щоб проаналізувати результат, який вона дасть, потрібно володіти більш ніж середнім інтелектом. — Лікарі міської лікарні зараз виїжджають на роботу за кордон. Може й ваші колеги збираються? — Кому вони там потрібні?! Не знаю, яку роботу можуть виконувати наші лікарі у західних клініках, навіть у чеських, але я певен, що за операційним столом вони стояти не будуть. Борис Єльцин, коли постала необхідність, довірив оперували своє серце російським лікарям у рідній країні, а Микола Амосов вітчизняним колегам не довірив, поїхав на операцію до Німеччини.
