Ярослав Сахнюк, начальник управління ЖКГ Рівного, змінив автомобіль. З 17-річного «Opel Vectra», яким їздив, коли ще був начальником одного з міських жеків, пересів на чотирирічний «Volkswagen Passat B7», що коштує понад 10 тис. доларів. Сахнюку начебто «подарував» це авто благодійник з-за кордону.
Ми хотіли запитати, чим розчулив начальник управління ЖКГ «довірливого німця», але Ярослав Сахнюк із журналістами спілкуватися не любить. Та й не він один має «благодійника» в Європі. Це схема, якою за останні два роки успішно скористалися понад півсотні рівнян — привіз з Європи новий автомобіль без сплати мита, яке, як відомо збільшує вартість автомобілів вдвічі. Відповідно до українського законодавства такою пільгою можуть користуватися люди з інвалідністю, які стояли у черзі на отримання безкоштовного авто від держави. Щоб не сплачувати мита, людина з інвалідністю має надати документи, що авто їй дарує закордонний благодійник, що воно не старіше восьми років, відповідає «Євро-5» та має двигун менше 1800 см3. Якщо всі вимоги дотримані, голова ОДА підписує розпорядження і визнає автомобіль для людини з інвалідністю «гуманітарною допомогою».
Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко у 2016-2017 роках дозволив не сплачувати мито власникам 57 автомобілів, привезених в область за описаною вище схемою. Прізвище пана Сахнюка — в останньому розпорядженні, підписаному наприкінці грудня. Відповідно до документів, п.Сахнюк був 1934 у черзі на авто від держави, тобто записався туди відносно недавно (загалом в області у загальній черзі на сьогодні, за даними обласного департаменту соцзахисту, трохи більше 1920 осіб, ще близько 250 — поза чергою). Окрім начальника ЖКГ, перед Новим роком отримали від «благодійників» з Польщі та Німеччини авто ще декілька рівнян. Володимиру Бруку, наприклад, німець Геральд Куліговскі «подарував» випущений у 2017 році позашляховик «Opel Mokka X», який на українському ринку коштує близько 25 тис. доларів. Благодійником Ярослава Сахнюка є резидент Німеччини Александер Вольф. Прізвище п.Вольфа часто фігурує у розпорядженнях про визнання автомобілів гуманітарною допомогою. Можливо, німець і справді активно роздає майже нові автомобілі усім, хто до нього звертається. Проте більш ймовірно, що авто люди з інвалідністю або ті, хто використовує їхні прізвища, таки купують самі, а п.Вольф допомагає (теж, мабуть, за окрему плату) зробити купівлю «даруванням». До речі, в Інтернеті можна знайти контакти людей, які можуть допомогти знайти таких «благодійників».
В обласному департаменті соцзахисту, який подає документи про автомобілі на підпис голові ОДА, кажуть, що хоч і здогадуються, що «благодійництва» може не бути, відмовити тим, хто звертається, не мають підстав.
— Ми не знаємо, хто ці благодійники, - коментує керівник департаменту Олексій Шамак. — Нам лише надходять листи від них, що вони хочуть передати авто такій-то людині з інвалідністю. Де ті, хто стоїть у черзі на авто, шукають благодійників, не знаю. Це їхня справа. Вони приносять нам пакети документів, договір дарування, завірений нотаріусом. І не давати погодження на те, щоб звільнити від сплати мита ці автомобілі, ми не маємо підстав. Раніше усі гуманітарні вантажі затверджувало Мінсоцполітики, проте у 2016 році частину повноважень передали ОДА. Подарованими автомобілями мають право керувати лише особи з інвалідністю, яким ці авто подаровані. Відповідну позначку, що авто є без права передачі керування, вписують у техпаспорт під час реєстрації авто. Винятки — тільки тоді, коли медкомісія зазначає, що людина з інвалідністю сама не може керувати автомобілем. Тоді вписують ім'я родича, який отримує право їздити.
За словами п.Шамака, притягувати до відповідальності за порушення мала би поліція. Якщо, звісно, затримає за кермом «подарованого» авто сторонню особу. Але про подібні штрафи досі чути не було.
Додамо, що з початку року у департамент соцзахисту вже почали подавати документи на визнання гуманітарною допомогою чергових авто, «подарованих» для осіб з інвалідністю. Розпорядження голови з'явиться, коли назбирається кілька прохань.
Алла САДОВНИК.