Ми уже розповідали про велике бажання голови Рівненської облдержадміністрації Віталія Чугуннікова мати своїм заступником Іло Глонті. І хоч рішення з президентської адміністрації затримується, та, схоже, цей 23-річний грузин, випускник Вільного університету Тбілісі, який працював у команді реформаторів Кахи Бендукідзе, таки займе один із кабінетів у Рівненській облдержадміністрації. Якщо не у статусі заступника голови, то радника. Щоправда, випереджаючи події, в Інтернеті поширюється інтерв'ю з Глонті, в якому його уже називають заступником голови.
Іло Глонті
Іло впевнений: боротьба з корупцією — запорука успішних реформ. Проходячи мимо Рівненської прокуратури, каже: "Сюди я буду ходити кожний день, стукатися в двері і скаржитися на хабарників". В кабінет голови, в студію телеканалу або з лекцією в університет він приходить в кедах і яскравій толстовці з капюшоном — і переодягатися в костюм не планує.
— Як тебе запросили на посаду заступника "губернатора" Рівного?
— Я роз'їжджав по Україні, виступав у різних університетах, спілкувався з бізнесменами, розповідав про реформування Грузії і як мені бачаться реформи в Україні, заводив нові знайомства, знаходив друзів. І ми дійшли до ідеї відкрити школи нового типу для молоді. У Грузії, на жаль, ми занадто пізно зрозуміли: тільки освічене покоління зможе користуватися плодами реформ. Так з'явився проект Hacking School — "обходячи школу", покликаний відійти від старих принципів освіти. Після однієї лекції в Рівному в рамках цього проекту радник "губернатора" попросив мене про зустріч і запропонував посаду заступника з гуманітарних питань — освіта, культура та охорона здоров'я. Я попросив час, щоб подумати.
— І все-таки ти погодився.
— Я погодився, і наступного ранку об 11-й годині у мене була вже призначена зустріч з "губернатором". Я прийшов у будівлю обласної адміністрації як прийнято у нас в Грузії: у джинсах, в кедах, в толстовці — хіпстер такий. Мене зупиняє охоронець: "Молодий чоловіче, ви куди йдете?" "До губернатора", — спокійно кажу я. Він мені каже: "Зачекайте", починає щось перевіряти. І раптом дзвінок зверху. Він одразу: "Ой, вибачте, вибачте", — і пропускає.
— І як тобі "губернатор"?
— Виявився дуже зрозумілою для мене людиною. По-перше, це людина зі світу бізнесу — він засновник фірми, яка займається технологіями, — тобто менеджер, а не бюрократ. Він не питав, чого я навчався в університеті, а відразу став з'ясовувати, що я вмію і як бачу реформи. Ми говорили півтори години, і його радник навіть відзначив це, а "губернатор" відповів: "Нічого страшного, мені подобається з такими вільними людьми розмовляти". Він скаржився на бюрократію, говорив, що хоче зробити все по-новому і найняти нових людей.
— Ти побачив тих, з ким доведеться працювати?
— Я вийшов з кабінету і подивився на людей навколо, — а вони подивилися на мене. Крім жінки-секретаря, мені ніхто не посміхнувся. Решта дивилися підозріло, мовляв, що за кактус? А кактус озирався в надії побачити хоч когось молодшого.
— Навіщо українській молоді йти у владу?
— Без нових ідей, нових поглядів, нових кадрів неможливо побудувати нову систему. Ми говоримо про інтернет-покоління — про людей, які мислять глобально. Як може покоління телевізора створити сучасну країну? Нашим ровесникам потрібно показувати приклад: тепер на постах сидять не люди, які пиляють бабки, а ті, кого хвилює майбутнє країни. Я обіцяю: в моїй області дуже багато молодих людей захочуть працювати на держслужбі, тому що побачать, що тут креатив, вільне мислення, простір для змін. Я на своєму прикладі покажу, яким може бути кабінет сучасного чиновника: мене завжди гнітило, що кабінети такі радянські, — повинні бути пуфи, вайфай, електронні дошки. А то заходить людина і бачить похмурі обличчя людей в костюмах. Нова влада України буде в кедах!
r-e-e-d.com
