Прочитав десь колись про те, що існує такий собі «індекс Макдональдса», який порівнює ціну стандартного гамбургера цієї мережі у різних країнах світу і таким чином визначає рівень життя у тій чи іншій країні. Коли спробував дізнатися, як оцінюють рівень життя у тих державах, де немає Макдональдсів, виявилось, що такий варіант укладачами того індексу навіть не розглядався — Макдональдс є всюди!
А якщо немає Макдональдса, то немає і країни! Цієї весни заклади цієї мережі зникли одразу у двох країнах. Причини зникнення були різні, але, як тепер кажуть, «по факту» Макдональдси зникли по обидва боки лінії фронту. Тепер вони у нас знову відкриваються, і про той самий «індекс Макдональдса» я згадав, побачивши довжелезну чергу, що стояла до щойно відкритого після восьми місяців простою джерела гамбургерів та смаженої картоплі. Звісно, я здогадувався, що наші люди скучили за Макдональдсом, але щоб настільки! Очевидно, що масове паломництво до цього закладу було викликано аж ніяк не тим, що народ у нас за час війни зголоднів. Чого нема того нема. Так само не витримує критики версія про якісь унікальні та неповторні смакові якості тих гамбургерів. Дуже вони повторні і, як на мене, не особливо смачні. В чому ж секрет? Чому народ стояв годинами на холодних вулицях, аби купити отой гамбургер? Спробуємо відмотати час назад і згадати, про що ми думали у березні цього року, коли усі Макдональдси були наглухо закриті чи не з першого дня війни. Упевнений, що доля цих закладів громадського харчування була тоді для нас усіх на стотридцятому місці! Про інше тоді ми непокоїлися. А Макдональдс таки залишався у нашій свідомості. Залишався символом мирного життя, втраченого нами зранку 24 лютого. Не раз доводилось чути, що Макдональдс працює лише там, де безпечно, а тому його повернення до наших міст означатиме нашу перемогу і закінчення війни. Хотілось у це вірити, дивлячись на зачинені двері численних Макдональдсів, які залишались такими коли чи не всі інші заклади харчування відновили свою роботу, незважаючи на війну, а дехто цю роботу і не припиняв. Саме тому, як на мене, люди сприйняли повернення тих гамбургерів так емоційно і витратно для власних гаманців. Вони продовжували підсвідомо вірити у те, що повернення Макдональдсів означає кінець війни! І відвідування цього закладу після довгої перерви були чимось подібним до паломництва до святих мощей, які, коли до них доторкнутися, принесуть диво! На жаль, так не сталося. Повернення Макдональдсів не принесло миру, на що ми всі так сподівались навесні. Тоді що це все означає? Все, як на мене, досить просто — ми знову повернулися до світового «індексу Макдональдса», а значить, ми є! А ворогів наших там немає! Поки що, на жаль, лише там…
