Гарний приклад подав один Папа, дарма що Римський. У древні ще часи дозволив він своїм підлеглим душпастирям гріхи відпускати, але не просто так, а за гроші. І при цьому факт відпущення клятих гріхів документально оформляти спеціальною грамотою — індульгенцією вона звалася. Зручно, що не кажіть. Нагрішив — купив індульгенцію, і знову можна про чистоту помислів і вчинків не думати.
Скільки на своїй посаді голови облдержадміністрації перебуває Микола Сорока, стільки ж його періодично чутки «посилають». Спочатку в Київ, у всілякі міністерські крісла. Потім зрозуміли, що замалі ті міністерські крісла для Сороки, якщо він туди тільки своїх заступників відряджає. Скоро вже й на глобусі місця не залишиться, куди Послом, тим, що Надзвичайний і Повноважний, пана Миколу не посилали. А він все ще тут, все з нами. Як завжди — бадьорий і сповнений нових задумів. Візит Президента України на ввірену голові облдержадміністрації територію — це вже майже індульгенція. Причому майже безкоштовна. Якщо раніше доводилося задля візиту Гаранта щось он-такеє вигадувати (приміром, Клеванський госпіталь будувати), то тепер простіше. Сьогодні покладе Кучма камінь у новому цеху «Рівнеазоту», відкриє школу в Білашівці, відвідає РАЕС, щоб про добудову енергоблока порадитися. Добудова атомного реактора на РАЕС — це для області не витрати, а, навпаки, одні прибутки. Обсяг виробництва із запуском четвертого енергоблока зросте, це раз. Можна тільки уявити величину промислового приросту, яку на початку майбутнього року виведуть для області працівники статистики! Гроші для навколишньої 30-кілометрової зони з держбюджету надійдуть — це два. Вже й не беремо таких «дрібних» приємностей, як збільшення кількості робочих місць і поява «другого дихання» у міста атомників. Відкриття нового цеху на «Рівнеазоті» — це теж клопіт відтепер не обласної адміністрації, а іноземного інвестора. Хай розвиває виробництво, прибутки отримує. І Рівенщину не забуває. Та все ж серед об’єктів, на яких сьогодні побуває Леонід Кучма, не обійдеться без сюрпризу. Приємне вирішили Даниловичу зробити. Школу в Балашівці Березнівського району відкрити. Школа ця — як президентське дитя, ще у грудні в клінічній лікарні «Феофанія» Кучма при зустрічі запитав Сороку про Балашівку. Уявляєте картину — лежить керівник у лікарні і першим ділом запитує: «Як там будівництво школи?». Вдесятеряє сили підлеглим така турбота. От і зробили швиденько та гарненько — навіть не школу, колегіум. А напередодні візиту гарячково штампували фотопортрети «ідейного батька» школи — щоб у кожному класі висів, на щасливих діточок дивився. Свою відставку голови облдержадміністрацій відчувають. Про це говорив сам Леонід Данилович минулого літа у відповіді на запитання кореспондента «РВ» про свої «секрети» у кадровій політиці. — Всі тільки політикою великою займаються, а хтось повинен дбати, щоб була гаряча вода, щоб тепло взимку було, щоб дороги були… — бідкався Президент. Микола Сорока, схоже, задовольняє Кучму. Бо великою політикою не займається. Немає коли, а скоріше за все, непотрібно і небезпечно. А якщо і було якесь напруження у стосунках Сороки з Києвом, то візит Президента України в область — це вже майже індульгенція. Свідчення того, що особливих претензій немає. Так що президентські вибори зустрінемо із звичним керівником області. А далі — як карта ляже. Або крісло, або Послом… Як кажуть, є варіанти.
