Дещо скандальним виявився конкурс від міського палацу культури "Текстильник" "Моє Рівне" — змагання відеоробіт про, як не важко здогадатись, наше місто. Як і на будь-якому конкурсі, рішенням журі залишилися незадоволені деякі учасники, висловлюючи своє обурення як на інтернет-сторінці конкурсу, так і під час нагородження переможців. Іншим учасникам не сподобалось насамперед те, що за умовами конкурс є аматорським, але головний приз, а це планшетний комп'ютер, віддали працівникам рівненських телеканалів.
Дещо скандальним виявився конкурс від міського палацу культури "Текстильник" "Моє Рівне" — змагання відеоробіт про, як не важко здогадатись, наше місто. Як і на будь-якому конкурсі, рішенням журі залишилися незадоволені деякі учасники, висловлюючи своє обурення як на інтернет-сторінці конкурсу, так і під час нагородження переможців. Іншим учасникам не сподобалось насамперед те, що за умовами конкурс є аматорським, але головний приз, а це планшетний комп'ютер, віддали працівникам рівненських телеканалів. Мова йде про молодого оператора "Рівне 1" Артема Лаговського та не менш молоду журналістку "Сфера ТВ" Ірину Мороз. Попрацювавши у тандемі з непрофесійною відеотехнікою, вони показали "їхнє Рівне" через людей різних соціальних прошарків, котрі дають особисту характеристику своєму місту. До того ж, фільм на півхвилини перевищив ліміт, прописаний у положенні. Організатори, а це керівник організації "Тато клуб" Руслан Алексіюк і директор "Текстильника" Тарас Максименко, на закиди відповідають, що майже всі учасники конкурсу якісь умови порушували. Тому деяких правил журі не дотримувалось, зважаючи на художню цінність стрічок. І взагалі, з цим "аматорством" виникла плутанина, адже чіткого розуміння, хто може вважатися "професіоналом" у виготовленні короткометражного кіно, немає ні у кого. Переможці конкурсу кажуть, що вони під час роботи навіть помінялися ролями — деякі кадри особисто знімала журналістка служби новин Мороз, а з героями ролику спілкувався оператор Лаговський. — Були деякі роботи, на десять голів вищі за якістю картинки, але в них не було "душі", — говорить член журі, автор авангардного кіно Василь Черенков. — Головне, що ми намагалися побачити — певну ідею, яку поклав в основу автор. На жаль, таких робіт на конкурсі було дуже мало. Натомість учасники приємно здивували організаторів своїм технічним умінням — доступність напівпрофесійної техніки та навчальної інформації робить звичайних активних молодих людей гарними операторами.
