"На Щасливому" - найбільший житловий комплекс Рівного. Тут живе орієнтовно 10 000 людей. Цей комплекс називають містом у місті. Власнику комплексу Роману Курису лише 33 роки, і він почав забудовувати цей район, коли йому було 25. Роман Курис став одним із найбільших бізнесменів Рівного і пройшов цей шлях за 8 років.
Це перше відеоінтерв’ю Романа Куриса. Раніше він вів непублічний спосіб життя і уникав медіа. Але конфлікти з представниками влади, бюрократичні проблеми і бажання донести свою місію і покращити місто змусили Романа стати відкритішим.
Автор і ведучий проекту «MYRIVNЕ» Дмитро Поворознюк кілька разів пропонував Роману записати випуск і нарешті отримав згоду.
У цьому випуску власник ЖК "На Щасливому" розкаже про корупцію, ринок нерухомості, переваги молоді над старшим поколінням, перший приватний дитсадок для Західної України, заробітки, продажі та проблеми з еміграцією та чому краще купувати готове житло, а не інвестувати в будівництво на старті.
- Романе, для вас це перше відеоінтерв’ю. Чому Ви були непублічним, а зараз помаленьку починаєте виходити з тіні у публічну площину? Першим з’явилося Ваше інтерв’ю на порталі «РівнеМедіа», а тепер Ви погодилися на відео для проекту «MYRIVNE».
- У зв’язку з останніми подіями, через те що в нас був конфлікт з владою, з начальником ДАБІ Рівненщини Ігорем Мічудою, коли нас хотіли «нагнути», ми вирішили після того вийти в публічну площину. Адже влада найбільше боїться публічності, коли люди можуть вийти і висловити свою думку.
- Конфлікт із Мічудою виник з початком будівництва нового торгового центру, який матиме назву «Куб» і зводиться на території Вашого ЖК. Ви називали суму 70 тисяч доларів, яку Мічуда хотів від Вас.
- Сімдесят тисяч доларів – це сума, яку нам озвучив Мічуда за здачу в експлуатацію 9-поверхових будинків. Коли ми відмовилися платити хабар, він почав усілякими методами блокувати будівництво торгового центру. Хоча усі необхідні дозвільні документи у нас є. Проте Ігор Мічуда вирішив, що це неправильно. Ми поїхали в обхід обласного управління у центральний офіс ДАБІ України в Києві, де нам без хабарів видали дозвіл на будівництво.
Що заплановано буде у цьому торговому центрі?
- Наш торговий центр буде в чотири рази меншим, ніж «Екватор». Проте ми ведемо переговори з великими продуктовими супермаркетами «Велмарт» і «Сільпо», хто з них зайде сюди «якорем».
Наскільки ще Ви плануєте розширити ЖК «На Щасливому»? Які ще є плани?
- ЖК знаходиться у південному районі Рівного. Це 250-300 га землі. Зліва і справа від комплексу є поля, які можна продовжувати забудовувати. Вони дозволяють будувати там багатоповерхівки. Незабаром це буде район, який матиме максимально розвинену інфраструктуру. Ми завершуємо будівництво дитячого садка. У планах – будівництво школи. Будуємо торговий центр. Усе це для того, аби нашим мешканцям жилось комфортно і зручно.
Земля, яка навколо, вже Вам належить?
- Частково – так.
«На Щасливому» - це перший житловий комплекс у Рівному, який є містом у місті, тобто закритого типу. Чому Ви так вирішили зробити?
- Тут раніше було поле. Сім років тому ми починали з нуля, з одного будинку. Скажу чесно, спочатку я сам до кінця не вірив, що може вийти цілий район. Проте район – це значно краще. Адже коли ти будуєш просто багатоповерхівки по різних куточках міста, то створюєш додаткове навантаження на інфраструктуру міста. І ти, відповідно, біля своїх новобудов вже не можеш побудувати дитячий садок, наприклад. Ми взяли поле і почали будувати – свої дороги, свої мережі. Тобто усе це є новим. Коли ж у місті мережам по 50 років, а ти даєш їм додаткове навантаження, то питання, чи витримають ці мережі завтра. А тут усе створено з нуля, тому буде довго безперебійно працювати.
«На Щасливому» постійно щось будують, будівельні роботи не припиняються. Це не заважає мешканцям?
- Можливо, це завдає певного дискомфорту, але всі з розумінням ставляться до цього. От саме зараз встановлюємо тут «лежачих поліцейських» у зв’язку з тим, що комплекс розростається, тут живе велика кількість людей з дітками, які можуть будь-якої миті вибігти на дорогу. Тому ми встановлюємо їх для ще більшої безпеки наших мешканців.
Вам зараз 33 роки. Коли Ви почали будівництво «На Щасливому», Вам було 25. Звідки у людини в 25 років гроші на будівництво і такі амбіції – збудувати цілий житловий комплекс, адже це було доволі ризиковано.
- Все почалося вісім років тому. В мене була квартира, яку я продав, були якісь певні кошти і було два інвестори, які мали бажання разом збудувати будинок і в перспективі розбудовувати цілий район. Кажуть, що гроші найшвидше можуть зіпсувати і посварити чоловіків. Як тільки ми купили першу ділянку, один з інвесторів вийшов, сказавши, що він не готовий інвестувати. Я поїхав до іншого, який вже в мене повірив. Сказав, якщо ти зможеш побудувати, я готовий дати кошти. З того все і почалося. На сьогодні у нас є вже багато інвесторів, адже для того, щоб побудувати такий район, потрібна значна сума. І ми відкриті до нових інвесторів, кому це цікаво, працювати на взаємовигідних умовах.
У Вас найбільший пакет акцій?
- Ну, якщо йдеться про комплекс, то я стовідсотковий єдиний власник.
Чи був момент, коли Ви могли стати банкрутом?
- Звісно. У нашій країні, на жаль, постійно виникають такі моменти, адже ситуація нестабільна і ніколи не знаєш, що буде завтра.
А найбільш критичний момент коли саме був?
- Кожного року по-своєму. Цього року в нас був конфлікт з владою, який випив дуже багато соків і призупинив будівництво. Але ми все витримали. От сьогодні в нас була перевірка на будівництві торгового центру. І склали акт, що все добре, що все зовсім не так, як це малював Мічуда.
А які найбільші претензії були?
- Мічуда розповідав, що ми не платимо податків, не сплачуємо пайову участь. Ми чи не єдині забудовники в місті, хто сплачує пайову участь у міський бюджет на розвиток інфраструктури. І ми не передаємо комунікації, як це робить більшість.
На жаль, в нас така система склалася, що всім усюди треба заплатити. Стикаєтеся з таким?
- Раніше я вірив, що все зміниться. Зараз, у 2019 році, людям набридла стара система. Люди хочуть нову систему. Я за те, щоб жити за правилами. Я – будівельник і хочу мати чіткі правила і їх дотримуватися. Але владі, на жаль, поки не вдається ці правила надати. Але я вірю, що все зміниться.
Хто найчастіше купує квартири «На Щасливому»? Яка ваша “цільова аудиторія”?
- Переважно це сім’ї, адже в нашому ЖК створено усі умови для комфортного проживання з дітьми. Є парки, місця для прогулянок, ігор. Це справді таке своє маленьке місто.
Як Ви продаєте?
- В нас є свої центри продажу – «На Щасливому» і в центральному офісі на Лермонтова, 4. Також ми працюємо з усіма ріелторами міста Рівного.
Згадайте перші продажі своїх квартир, коли лише починали. Як ви тоді знаходили клієнтів?
- Першими продажами я займався сам. Сам розповідав, сам оголошення подавав і розклеював. На сьогодні в нас для цього вже створено цілу команду. Перший будинок налічував усього 16 квартир. Це не так багато. Потім розростався комплекс – і зростала команда. На жаль, на сьогодні ринок продажу нерухомості призупинився. У нас бувають кризові ситуації. І от нинішній 2019 рік – кризовий. Але за рахунок того, що в комплексі, що люди приїжджають і бачать нашу інфраструктуру, ми продаємося.
У якому стані Ви продаєте квартири?
- В стані «від забудовника». Чорнова робота повністю вся зроблена. Є стяжка підлоги, штукатурка, автономне опалення з вмонтованим двоконтурним котлом, радіатори з терморегуляторами, лічильники. Тобто квартира максимально укомплектована для чистового ремонту.
У Вас є власна управлінська компанія. Що це означає?
- Є ОСББ і є управлінська компанія. Ми її створили для того, щоб усе, що ми будуємо, ця компанія потім зберегла у належному стані й доглядала – дитячі майданчики, фруктові дерева, дороги, чистота. Усім цим і займається управлінська компанія. Сюди звертаються люди зі своїми проблемами для їхнього вирішення, а також щоб отримати ту чи іншу довідку.
У скільки мешканцям обходиться плата для ОСББ?
- Від 4,5 до 6,5 грн за квадратний метр.
Я не живу тут, але чув, що у вас є проблеми з водою, що вона не дуже якісна, та з каналізацією.
- З водою в нас немає проблем. В нас централізоване водопостачання. Ми беремо воду зі свердловин «Рівнеоблводоканалу». Тобто в нас така ж вода, як і по всьому місту. Більше того, наскільки мені відомо, вода в Рівненській області – одна з найкращих в Україні. Щодо каналізації, то вона в нас теж централізована. Тому в нас теж з цим проблем немає.
Які найбільші проблеми Вам закидають?
- В нас на сьогодні є лише одна проблема – це зливова каналізація, куди стікають дощові води. Чому вона виникла? Тому що на вулиці Чорновола немає зливових колодязів. Тобто місто не передбачило, що тут колись буде житловий мікрорайон. Тому фізично нам немає куди скидати дощові води. В озеро – не можна. Тому вода стікає на Чорновола і далі. Проте ми вже провели переговори з міським головою Рівного і спільно вирішуватимемо цю ситуацію. Разом розробляємо проект будівництва зливової каналізації на вул. Чорновола. Тому невдовзі цю проблему буде вирішено.
Буває, що у людей є багато грошей, але вони не можуть показати “по-білому”, що вони заробили. У Рівному також є багато компаній, які не платять зарплати “по-білому”. Чи стикалися Ви з такою проблемою?
- У нас усе оформлено офіційно. Ми сплачуємо усі податки. Наші договори затверджуються у нотаріуса. Тому у нас нема проблем з цим. Ця проблема може бути лише з чиновниками, які не можуть показати усі свої «накрадені» статки. А в нас – все чесно зароблене.
Ви добудовуєте приватний садок «Babyland». Розкажіть, що це буде.
- Це буде перший у Західній Україні приватний дитячий садок. В нас є багато центрів розвитку дітей, але це не повноцінні садки. В нас же буде повноцінний за усіма ДБН. Перш за все, діток до нього ми будемо набирати з нашого житлового комплексу, адже будуємо його передусім для наших мешканців. В нас проживає дуже багато молодих сімей і багато діток.
.jpg)
Багато фахівців кажуть, що побудова дитячого садка – це дуже довгострокова і неокупна бізнес-інвестиція.
- Так, це правда. Але ми його будуємо не для заробітку, а щоб нашим мешканцям було зручно. Також у наших планах побудова школи. Я думаю, що ми це реалізуємо впродовж найближчих п’яти років.
У скільки приблизно Вам обійшлася побудова цього садка?
- Наполовину дешевше, ніж будують державні дитсадки.
Менше мільйона доларів?
- Більше.
Одна з причин, чому появився цей садок. В мене є троє дітей. Коли середньому виповнилося три роки, я стикнувся з проблемою, що він погано вимовляв слова. Ми поїхали в Київ, до психолога, до логопеда. Там нам сказали: «Вибачайте, але ваша дитина не буде говорити». І в той момент з’явилася жінка, яка взялася за наш випадок і допомогла. І на сьогодні моя дитина добре розмовляє і вже йде в перший клас цього року, читає вірші, пише і стала лідером у садку. Коли ти стикаєшся з проблемою у розвитку власної дитини, опиняєшся у ситуації, що логопед знаходиться в одному районі міста, психолог – в іншому, що створює дискомфорт для батьків, адже вони змушені їздити постійно і займатися дитиною. У зв’язку з цим я вирішив створити садок, де усі спеціалісти будуть зібрані в одному місці, щоб надати діткам повну кваліфіковану допомогу і освіту.
Ця жінка, яка допомогла Вашій дитині, буде у цьому дитсадку працювати?
- Так, вона буде тут директором.
У людей щодня змінюються запити і попит на ті чи інші речі. Як вдається втримувати лідерство у цій ситуації?
- На мою думку, перспектива є тільки у житлових комплексів. Люди стали балувані й зараз хочуть набагато більше, ніж раніше. Сьогодні ринок житла став перенасиченим. 70% покупців – це ті, хто мають житло в панельному будинку і хочуть переїхати в якісніше помешкання, продають ту квартиру, докладають трохи і купують нову. Звісно, що вони хочуть переїхати туди, де є все. Адже їм немає сенсу просто поміняти коробку на коробку.
Через те, що ви постійно розбудовуєте і покращуєте інфраструктуру мікрорайону, зростає собівартість самого житла?
- Звичайно.
То у Вас на ринку найвища ціна?
- Ні, у нас ціна на житло одна з найнижчих по місту. В нас мінімальна мережа заробітку від продажу – усього близько 10%. Але за рахунок того, що ми швидко і багато будуємо, то і швидко продаємо.
Скільки у Вас на мікрорайоні живе мешканців?
- Близько 10 тисяч.
Якщо говорити про минулий, 2018 рік, скільки квартир Ви продали?
- У Рівному за рік продається десь до тисячі квартир. У 2018 році ми продали 40-45% з них. Того року ми були лідером продажу житла в місті.
З якими проблемами Ви стикаєтеся у своїй діяльності?
- Часто – це бюрократичні ситуації. Наприклад, ми хочемо запустити маршрутку до «Щасливого». Наче проблем немає. Ми переговорили з перевізником – він за. Пішли в поліцію за погодженням проекту. Там нам кажуть, що треба домалювати те і те. Знову на місяць затягнулося. Також треба балансоутримувач. У нас всі дороги і територія комплексу – приватна. Приватним балансоутримувачем не може бути. Треба, щоб міськШЕУ взяло на баланс. Щоб це зробити, за це мають проголосувати депутати міської ради на сесії. Написали заяву і тепер чекаємо сесії. Тобто виходить ситуація – робиш добре людям, а сам процес не з нашої вини затягується на рік, а то й на два. Тобто тут немає корупції, але є бюрократія, яка забирає багато часу.
Що робити в Рівному з «хрущовками», «сталінками», іншими аварійними будинками?
- Це питання має вирішувати навіть не місто, а держава. Мають прийматися якісь відповідні закони, які б це регулювали. Звісно, що їх треба зносити, адже термін експлуатації більшості з них вже завершився, наприклад, «панельок». Я думаю, що цей процес піде з великих міст-мільйонників.
У свої 33 Ви вважаєтеся одним з найбільших бізнесменів Рівного. Як Вам це вдалося?
- Кілька днів тому я саме переглядав свою трудову книжку і було самому цікаво згадати, з чого усе починалося. Різноробочий, майстер цеху, простий будівельник. Без цих навичок тоді не можна було стартувати. Я отримав юридичну освіту, працював юрисконсультом, а вже після того почав будувати «На Щасливому». І хоча в мене немає будівельної освіти, головне, як на мене, вміти організувати професійних людей разом, втілити свої ідеї разом з ними.
Вас у 33 роки чиновники сприймають на рівних чи як молодого хлопця?
- Я обмежую себе у спілкуванні з владою. Тому що люди, яким за 50, не мислять як молодь. Ми, молоде покоління, хочемо щось змінити у державі, у місті, зробити свій вклад. А вони здебільшого вже цього не хочуть. Вони звикли до старої системи, відсидіти від дзвінка до дзвінка на роботі – і додому, без зайвого ентузіазму.
Рівне набагато відстає у розвитку від, наприклад, сусіднього Луцька. Скажіть, чи можна це виправити?
- Думаю, що можна. Але це треба зібрати докупи молоду команду, яка буде мати бажання це змінювати, яка буде мати бажання бігти і реально робити суттєву роботу, яка не буде виходити і кричати, що це ми зробили, а яка просто якісно працюватиме і змінюватиме місто. Я б дуже хотів, щоб наше місто змінилося. Хоча я родом з Дубна, дуже люблю Рівне. Я люблю прогулятися у парку ім. Шевченка. І коли я там гуляю, то бачу, що там чисто, але там, наприклад, старі тротуари, немає зон для вигулу собак. Тобто є багато нюансів, які, на мою думку, можуть змінити лише молоді люди, яким не байдуже.
Чи плануєте Ви піти в політику?
- У зв’язку з останніми подіями ми вийшли в публічну площину. А чи буде політика? На сьогодні я не готовий на це відповісти.
Розкажіть про мамонтів, які Ви встановили «На Щасливому». Це для іміджу ЖК чи не так? Часто саме такі іміджеві проекти і вирізняють забудовників поміж собою. Бо коли одні зводять лише коробки, інші роблять також поряд фонтани, футбольні поля, встановлюють усілякі оригінальні скульптури. Скільки відсотків від заробітку Ви витрачаєте на такі іміджеві речі?
- Немає обмежень, якщо чесно. Коли, наприклад, ми робили тут парк, то з тих будинків, які ми в той період будували, ми взагалі майже нічого не заробили. Але цей парк дав поштовх до того, що в нас в результаті почали більше купувати квартири.
