Чи варто заощаджувати в гривнях, коли відновляться виплати вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР, які перспективи курсу гривні по відношенню до інших валют, — про це йшлося під час Інтернет-конференції з начальником Рівненського обласного управління Національного банку України Іваном Чухом, яка відбулася минулої п'ятниці на сайті "Рівне вечірнє".
— Деякі банківські установи закривають свої філії у нашій області, інші — відкривають. Скільки нових філій банків відкрилося у нас цього року і чи пропонують вони якісно нові фінансові продукти для потенційних клієнтів? — Процес відкриття й закриття філій банків нерівномірний. У часи фінансового піднесення нових філій відкривається більше, а коли настають більш скрутні часи — навпаки. Утім, кожен банк прагне мати якомога більше своїх представництв в областях, і Рівненщина не є винятком. Цього року в нас теж з'явилося кілька нових назв банківських установ, наприклад, колишній "Ерсте Банк" змінив назву на "ФКБ БАНК". З кінця минулого року почали активно працювати нові для нашого регіону банки "Глобус", "Міський комерційний банк", "Юнекс банк" та банк "Русский стандарт". Не можу сказати, що якийсь із них пропонує клієнтам щось кардинально нове. Кожен бореться за клієнта по-своєму: одні пропонують вищі відсотки по депозитах, інші вимагають менший пакет документів при видачі кредитів, у когось більш розгалужена мережа банкоматів. Тому кожен може обрати умови, які йому найкраще підійдуть. На мою думку, чим більше банківських установ працюватиме в області, тим більша між ними буде конкуренція. — А ті філії комерційних банків, які не витримали конкуренції й закрилися, як розійшлися зі своїми вкладниками? — Усі банківські установи, які припинили роботу на Рівненщині, зобов'язання перед вкладниками виконували непогано. Можливо, деякі незручності відчули юридичні особи, бо в першу чергу повертали вклади фізичним особам. Так було, коли закривалося представництво банку "Таврика". Щоб погасити зобов'язання перед вкладниками, залучали кошти Фонду гарантування вкладів фізичним особам. Наскільки мені відомо, нарікань на те, що хтось в цьому банку не отримав грошей, немає. — Однак є проблеми з поверненням вкладів "Західінкомбанком". Він досі працює, але понад два роки нічого не виплачує своїм вкладникам. Які тут перспективи? — Центральний офіс банку знаходиться в Луцьку, у Рівному — тільки відділення. Свого часу саме воно було одним з найкращих в Україні серед інших відділень цього банку. Під час кризи у банку виникли проблеми, які його вкладники відчувають і досі. Знаю, що влітку завершився черговий аудит, який представники НБУ проводили в центральному офісі та у 30 структурних підрозділах "Західінкомбанку". Нині фахівці Нацбанку спільно з новими власниками цього банку вирішують, яким буде його майбутнє. — А хто нові власники? — Свого часу "Західінкомбанк" належав родині Гаврилишиних, бізнесменів з Волині. Коли почалися проблеми з виплатами, вони намагалися їх вирішити, але безрезультатно. Тож вирішили продати банк. Нові власники — компанія з обмеженою відповідальністю "ПарроксКорпорейшнЛімітед" (Британія) та ВАТ Недиверсифікований закритий венчурний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії" (Україна). — Через це так довго не вирішується питання про банкрутство? — Нові власники неодноразово обіцяли налагодити роботу банку, просять у Нацбанку грошей на рефінансування. Певна річ, що без конкретних кроків до покращення фінансової ситуації в банку грошей ніхто не дасть. Якщо так буде й далі, постане питання про ліквідацію. Тоді всі вкладники — фізичні особи упродовж місяця отримають з Фонду гарантування вкладів відшкодування за своїми депозитами та відсотками в межах 200 тисяч гривень кожен. Поки про це не йдеться, деякі філії банку намагаються через ЗМІ пояснити своїм вкладникам, що затримки з виплатами пов'язані з недобросовісними позичальниками, які взяли кредити і не повертають їх. — Крім "Західінкомбанку" чи в області ще є проблемні філії? — Це єдина в області проблемна банківська установа. Національний банк України постійно спостерігає за роботою комерційних банків. Є важелі впливу, аби не допустити подібних проблем в інших банківських установах. — Коли почалася фінансова криза, частина банківських установ опинилася на межі банкрутства. Тоді було прийнято рішення про запровадження в цих банках тимчасової адміністрації. Яка нині ситуація в цих банках? — Раніше тимчасову адміністрацію в комерційних банках, які не справляються зі своїми зобов'язаннями, запроваджував Нацбанк. Зараз цими питаннями займаються представники Фонду гарантування вкладів фізичним особам, з якого у разі ліквідації проблемної банківської установи будуть повертати гроші вкладникам. Банків, у яких вводилася тимчасова адміністрація, було чимало. Почали з "Промінвестбанку". Нині цей банк має російських акціонерів, які зробили суттєві фінансові вливання. Тепер банк працює в нормальному режимі. Частину банків після тимчасової адміністрації викупила держава, після чого суттєво збільшилися їхні статутні капітали. Це банк "Родовід", "Укргазбанк" та банк "Київ". Це дало позитивні результати, нині нарікань на їхню роботу немає. Інші банки — "Арма", "Таврика" та "Укрпромбанк" — перебувають на стадії ліквідації. — Яка нині ситуація з виплатами компенсацій вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР? — Починаючи з 1997 року, ці виплати проводили періодично, востаннє — торік. На Рівненщині за всі роки було виплачено майже 376 мільйонів гривень. Здавалося б, велика сума, але насправді це невелика частина того, що потрібно виплатити. Вкладників в Ощадбанку колишнього СРСР було багато, лише у нашій області ще потрібно виплатити близько двох мільярдів гривень. Сподіваюся, що в бюджеті наступного року на ці потреби кошти будуть передбачені. Нині відділення Ощадбанку проводять вибірку колишніх вкладників, перевіряють адреси та розміри вкладів, щоб коли надійдуть гроші, не втрачати зайвий час на технічну сторону. — Влітку чимало центральних ЗМІ писали про те, що золотовалютні резерви країни цього року суттєво зменшилися порівняно з попередніми. Чи справді це так? — На початок жовтня обсяг золотовалютних резервів нашої держави в доларовому еквіваленті становив 21,6 мільярда. Це і долари, і євро, і золото. Також є валюти інших країн. На початок жовтня минулого року цей резерв був майже на 7,7 мільярда більший. Частину золотовалютного резерву Нацбанк використав на інтервенції, щоб зменшити курсові коливання на валютній біржі. Нацбанк вживає додаткових заходів із залучення валюти для повернення боргів за старими угодами. Вітчизняні експортери половину вирученої валюти мають продати на МВРУ (Міжбанківський валютний ринок України). Також проводяться заходи із залучення валюти в населення. За різними оцінками, на руках у людей — від 50 до 100 мільярдів доларів. — Останнім часом чимало йшлося про можливий дефолт Сполучених Штатів Америки і крах долара. Деякі експерти навіть прогнозують, що після цього гривня може коштувати не вісім, а лише чотири гривні за долар. Наскільки це реально? — Це не більш ніж просто розмови. Таке падіння курсу долара просто нереальне. На цій валюті "зав'язані"економіки практично усіх країн світу. Золотовалютні запаси більшості країн світу — саме в доларах. Зрештою, більшість розвинутих країн зацікавлені в тому, щоб не було різких коливань курсу долара. Тож вони зроблять все, аби цього не допустити. Самі американці про дефолт пошуміли, але бюджет країни прийняли. — А яка ситуація з гривнею? Останні роки вона демонструє дивовижну стабільність по відношенню до інших валют. Нацбанк штучно стримує курс? — Діяльність Нацбанку спрямована на те, щоб національна валюта була стабільною. Справді, вживаються певні заходи для підтримки стабільного курсу гривні, але ці заходи не "силові" і в межах розумного. За необхідності здійснюються інтервенції, коли на валютному ринку не вистачає доларів або євро, а у разі їхнього надлишку НБУ скуповує валюту. Це допомагає уникнути суттєвих курсових коливань, які вигідні лише валютним спекулянтам. Гривня в останні кілька років справді стала більш стабільною, зрештою, люди почали більше довіряти гривні. Якщо ще на кінець 2012 року співвідношення депозитів населення у гривнях до валютних вкладів становило 57% до 43%, то нині ситуація інша: 64% до 36%. Приміром, з початку року приріст депозитів у нашій області становив 18%. Залишки за депозитами населення в іноземній валюті зменшилися на 0,4%, а в національній валюті заощадження збільшилися на 32%. Люди розуміють, що гривневі вклади більш вигідні та захищені державою. — Радите робити заощадження в національній валюті? — Так, якщо це не довготермінові депозити, тобто до року. Якщо ж є вільні кошти, які не знадобляться впродовж більш тривалого терміну, я радив би тримати заощадження в золоті. Найбільш розповсюджений спосіб — золоті зливки, їх можна придбати в більшості банківських установ. Причому ціна золота постійно зростає. Тож придбавши і поклавши золотий зливок на зберігання в банк, через рік ви зможете його продати дорожче. На золото практично не впливають ні фінансові кризи, ні інфляція. Ще одним різновидом заощаджень в золоті є монети. Крім того, що золото росте в ціні, монети можуть мати нумізматичну цінність. Яскравим прикладом є золоті монети "Оранта". Десять років тому чотири види цих монет різної ваги випустили в обмеженій кількості. Нині вартість найбільшої, унцієвої (31,1 грама) монети "Оранти" на ринку сягає 100 тисяч гривень. Хоча на момент випуску вона коштувала трохи більше 2 тисяч гривень. Подібна ситуація й з деякими іншими монетами. Нацбанк пропонує близько 30 видів різних монет спортивної, професійної тематики, зі знаками зодіаку, cхідним календарем тощо. Така монета із золота чи срібла незалежно від ваги може стати вишуканим подарунком. Останнім часом особливим попитом користуються так звані "інвестиційні" монети. НБУ випустив чотири монети із золота вагою від 31,1 грама (найбільша) до 3,1 грама (найменша). Є також срібна інвестиційна монета вагою 31,1 грама. Вони дешевші від інших монет, і їх у нас щомісяця купують на десятки тисяч гривень, досі монети ніхто не повертав. — А ви свої заощадження в чому тримаєте? — Зберігаю в гривнях на своєму рахунку, на який іде заробітна плата. По-перше, за посадою було б нечесно тримати заощадження в іншій валюті, по-друге, гривневі заощадження мене влаштовують у всьому — починаючи від відсотків, які нараховуються на залишок, і закінчуючи доступом. У будь-який час можна зняти необхідну суму в банкоматі й не ламати собі голову, де обміняти валюту, якщо банки не працюють.
