Рівненський бізнес масово переходить на генератори, аби не залежати від постійних перебоїв з електроенергією. Таке обладнання тепер можна помітити на вулицях біля багатьох магазинів, кафе, аптек та салонів краси, особливо у центрі міста. Бо без нього можна втратити значну частину клієнтів, які просто підуть до конкурента, в якого «світло» є. Та й деяка продукція зіпсується, якщо холодильні камери довго не працюватимуть. Але покупці більше переймаються — а чи не вплине потім наявність генератора на асортимент товарів та на ціни?
Наприклад, відомі у місті ресторатори уже адаптують свої заклади до нових умов. Хоча іноді відвідувачам і доводиться вечеряти при свічках.
Сергій Крилов, підприємець:
— Ситуація складна, але ми цін не піднімали і поки не плануємо. Звісно, генератори використовуємо, бо куди ж без цього? Але кожному підприємцю треба розуміти, для чого йому той генератор і чи варто в нього вкладатися. От кав’ярня без нього працювати не може, але на неї треба мінімум 3 кВт, а на пічку, щоб пекти булочки — то вже 9 кВт, а це 5–7 тис. доларів треба викласти. Я ще у березні колективу сказав: цього року йдеться не про заробіток, а про виживання. Тому працюємо заради клієнтів як можемо.
Денис Косюга, підприємець:
— Нині важко щось передбачити. Але ціни, можливо, все-таки доведеться піднімати, адже витрати зростають. Наразі генератори стоять ще не у всіх наших закладах. Скажімо, на «Егоїста» тільки ставимо — бо інакше зі світлом заклад працює 3–4 години, а потім клієнти просто сидять при свічках, замовляють холодні страви. Все це впливає і на асортимент. Інколи доводиться застосовувати «резервне меню», бо не всі позиції клієнту в той момент доступні або їх доведеться чекати довше. Буває, вмикаємо не все обладнання чи використовуємо його по черзі — ті ж фритюрниці, індукційні плити, пароконвектори. А сам генератор мало того що коштує близько 10 тис. у.о., так одна година його роботи обходиться у 500 гривень, за 10–12 годин вже треба викласти 6 тисяч гривень, а в місяць так 120 тисяч «набіжить»…
Думаю, за місяць уже буде більш-менш зрозуміло, в який бік рухатися. Я уже жартую, що ми пережили два роки пандемії ковіду, тепер переживаємо війну, тож залишились тільки зомбі-апокаліпсис та падіння метеорита. Але, мабуть, і тоді бізнес буде працювати.
А що ж у магазинах та на ринках? Поки особливого стрибка цін немає. Втім, виробники попереджають, що на деякі продукти ціни потім таки можуть підскочити. Знову ж таки — через витрати на зберігання.
Андрій Кузьмич, голова обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників:
— Основа економіки і в тому числі сільського господарства — це постійне безперебійне постачання електроенергії. Тому вимушене використання генераторів виробниками і переробниками в дечому може вплинути на ціну продуктів. Яка ситуація нині по Рівненщині? Овочевої бази цього року зібрано достатньо: моркви, буряків, особливо картоплі. Картопля в ціні зараз зростати не повинна, хіба що будуть часткові витрати на зберігання. Питання по цінах на цибулю залишається відкритим — ще на початку та в середині листопада її почали масово збувати ті, хто не закладав на зберігання, тому ціна трошки впала. Але зараз зберігання непросте, буває, що фермери по 300–400 літрів дизеля спалюють за добу, щоби зберегти овочі. Гречка подешевшала однозначно, цього року маємо рекордний врожай. Ціна здачі необробленої гречки зараз 20 гривень. А минулої неділі фермери продавали на базарі у Рівному уже оброблену крупу по 50 гривень за кілограм.
Що стосується ціни на зерно, то вона, як і була, відносно невисока. Борошно наразі ще не дорожчає, ще є запаси. Треба віддати належне енергетикам і владі, що вони максимально тримають об’єкти критичної інфраструктури і в тому числі великі переробні підприємства, щоб вони споживали «звичну», не генераторну електроенергію. Але якщо будуть подальші значні перебої з електрикою, то природно і логічно, що борошно буде дорожчати — бо якщо доведеться застосовувати генератори великої потужності, це однозначно збільшить собівартість. Ніхто ж не перестане його виробляти, зерна вдосталь. Є проблеми зі збором сої, багато ще стоїть в полі. Так само і кукурудзи багато ще стоїть. Бо маємо найскладніші за останні років 10 погодні умови для збору врожаю — цілий вересень був дощовий, більш-менш сприятливий для збирання був тільки жовтень. А в листопаді знову почалися дощі... Вологість цього року висока. Єдиним порятунком можуть бути стійкі морози, які «вичавлять» воду із кукурудзяного зерна, підсушать його. Дехто з фермерів на піролізі його сушить, дехто на газу. Але їм обов’язково потрібна електроенергія і як її не буде, то підключаються генератори. Звісно, все це здорожчує продукцію, але поки що підвищення ціни на кукурудзу ми не бачимо, вона залишається невисокою.
Тваринництво також залежне від електроенергії. Корів треба доїти, їм же не поясниш, що немає світла. Раз-другий не видоїш і все, корова пропала. Тому підключають генератори. На м’ясо заготівельна ціна дещо просіла, нині уже немає тенденції до росту. Ціна на яйця теж дещо стабілізується.
Загалом питання електроенергії дуже болюче. Та я не чув, щоби хтось з фермерів особливо жалівся, всі розуміють, що триває війна і хто в тому винен. Вся наша країна зараз, по суті, як велика дизельна заправка. Але я впевнений, що це тимчасове явище і скоро все стане на круги своя, головне — перемога. Все ж хочу заспокоїти людей: голоду в нас точно не буде, продуктів вдосталь.
Ігор Остапенко, начальник міського управління торгівлі та громадського харчування:
— Генератори недешеві, тож далеко не кожен бізнес може собі їх поставити. Але можна сказати, що підприємці знаходять спосіб працювати. Якоїсь негативної тенденції, щоб через відключення електроенергії якихось товарів у місті бракувало чи помітно зменшився асортимент — немає.
Олена РАКС.
