За останні роки у Рівному побільшало автомобілів, із віконця яких продають холодні напої, піцу, закуски та каву. Їх можна побачити на кожній вулиці. До деяких із цих фургончиків мешканці обласного центру так звикли, що це стало їхнім улюбленим місцем для зустрічі з друзями. Однак існують ці «автокави» незаконно. Спочатку чиновники намагалися припинити цю торгівлю, потім — впорядкувати. І нарешті, й самі підприємці зрозуміли, що спокійніше торгувати законно — зібратися, щоб разом із чиновниками написати правила, за якими надалі працюватимуть.
Дмитро Котляров, архітектор:
— Проблема у тому, що діяльність кіосків узаконена, а закусочних на колесах — ні. Через це й виник такий хаос. Тому нам потрібно написати спільні правила, яких би усі дотримувались. При написанні ми будемо керуватися трьома простими принципами: прозорість для всіх, бізнес буде соціально відповідальний та усі мобільні кав’ярні мають розміщуватися так, щоб не завдати шкоди для інших.
Розроблений документ будуть затверджувати на сесії Рівненської міської ради та на засіданні міськвиконкому. Він міститиме загальні норми та договір оренди, який підприємець укладатиме з містом. Усі місця, де можна торгувати, будуть позначені на карті, яку можна буде знайти на доступному для всіх порталі. Коли правила запрацюють, то кожне місце для торгівлі буде виставлено на систему електронних торгів «ProZorro». Там підприємці змагатимуться між собою, щоб узяти його в оренду.
Василь Мельник, заступник начальника управління містобудування та архітектури:
— Ми проаналізували ситуацію у трьох містах України, де уже узаконено діяльність мобільних кав’ярень. Івано-Франківськ ще у 2013 році розробив порядок розміщення пересувних тимчасових споруд. Хмельницький у 2018 році запровадив експериментальний проект — там усі місця для торгівлі розігрують на онлайн-аукціоні у системі «ProZorro». Зауважу, що конкуренція у них досить висока. Адже за одне місце змагається аж вісім підприємців. Львів пішов схожим шляхом, але там своя специфіка, бо вартість оренди одного місця на порядок вища, ніж в інших містах. Усе через те, що Львів — історичне місто.
Володимир Булка, дрібний підприємець:
— Ще з першого дня, коли я придбав автобус та став торгувати напоями, то хотів узаконити свою діяльність. Кілька разів звертався до міського управління архітектури, але там мені не могли нічим допомогти. Адже у них немає процедури, як легалізувати мою діяльність. Через це торгував на свій страх і ризик. Кілька разів у мене були проблеми із владою та поліцією, але я скасував усі накладені на мене штрафи у суді. Тому я підтримую розроблення загальних правил, за якими усі працюватимуть, і з радістю сплачуватиму оренду місту.
Однак мене лякає те, що можлива ситуація, коли я не зможу на торгах виграти своє місце, на якому зараз торгую. Адже у мене багато клієнтів і дуже багато людей мене знають. Було б добре, якби тим, хто уже довго працює, дали першочергове право оренди місця для торгівлі.
Уже відомо, що приблизно стартова ціна оренди одного місця для торгівлі становитиме від 400 до 500 гривень в місяць, а сам процес узаконення триватиме близько року.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
