Через три місяці після одруження молода дружина захворіла і чоловік відправив її до батьків, сказавши, що не може оплатити ліки і догляд за нею. Через кілька днів жінка одужала і повернулася додому. Але виявилося, що вона не може потрапити в квартиру: чоловік змінив замки. У відповідь дружина подала прохання про розлучення в раввинатський суд. У своїй заяві жінка вказала, що чоловік женився на ній тільки заради того, щоб привласнити весільні подарунки, і не збирався з нею жити.
Через три місяці після одруження молода дружина захворіла і чоловік відправив її до батьків, сказавши, що не може оплатити ліки і догляд за нею. Через кілька днів жінка одужала і повернулася додому. Але виявилося, що вона не може потрапити в квартиру: чоловік змінив замки. У відповідь дружина подала прохання про розлучення в раввинатський суд. У своїй заяві жінка вказала, що чоловік женився на ній тільки заради того, щоб привласнити весільні подарунки, і не збирався з нею жити. Раввинатський суд у Єрусалимі ухвалив, що чоловік зобов’язаний виплатити дружині компенсацію в сумі 20 тисяч шекелів, щоб покрити видатки на весілля. Чоловік з’явився в залі суду з валізою. Він передав дружині 11 тисяч шекелів купюрами і 9 тисяч — монетами по 10 агорот, якими була набита валіза. Раввинатський суд порахував таку поведінку «образою» суддів і колишньої дружини. Валіза з дрібними була передана на зберігання в касу суду. Судді ухвалили, що чоловік одержить офіційне розлучення тільки після того, як принесе 9 тисяч шекелів купюрами вартістю не нижче 200 шекелів.
