Особливі труднощі для сміливця представляли численні бризки, а також відсутність стабілізуючих тросів, які могли б зменшити розгойдування основного каната.
Свідками переходу через Ніагару по 600-метровому канату стали 125 тисяч людей на канадському боці і приблизно 4 тисячі на американському. Спонсор видовища телекомпанія “ABC” транслювала шоу в прямому ефірі. Вона ж наполягла на тому, щоб Валленда використовував страховку. Спочатку він хотів перетнути Ніагару без неї.
“Ми хочемо, щоб видовище лоскотало нерви, але щоб при цьому батьки були впевнені, що вони можуть дивитися це шоу разом з дітьми”, — заявив перед небезпечним переходом Валленди представник “АВС”.
![]() |
|
|
| |
Протягом понад 100 років місцева влада канадської провінції Онтаріо й американського штату Нью-Йорк не давали дозвіл на прохід через водоспад, після того як у 1859 році його кілька разів перетнув французький канатоходець Жан-Франсуа Гравеле.
У нинішньому заході не останню роль відіграло фінансове заохочення: очікується, що трансляція шоу і приплив туристів принесуть у бюджет понад 100 млн. доларів.
Нік Валленда — потомствений канатоходець: його предки, вихідці з Австро-Угорщини, з кінця XVIII століття прославилися своїми запаморочливими трюками. У 1978 році прадід Ніка, Карл Валленда, зірвався під час вистави в Пуерто-Рико і розбився на смерть.






