На капітана міліції, який колись працював у Держслужбі охорони на Львівщині, одягнули наручники його колишні колеги з Радивилівського райвідділу міліції. Він не лише вчинив напад на інваліда, а й відлупцював свою кохану.
Напередодні 20-річний інвалід дитинства з Радивилова Олександр отримав пенсію і, присівши в затінку на лавку відпочити, дрімав. Несподівано побачив біля себе незнайомця. — Пенсію отримав? — запитав той. — Так, отримав, — зізнався Олександр. — Ну то віддавай її мені, і то швидко, — наказав чоловік. — Не можу дати, мені треба за квартиру заплатити та й харчів купити, — відповів хлопець. Після цих слів незнайомець вихопив викидний ніж і приставив до горла своєї жертви. Опиратися було марно. Грабіжник витягнув з кишені хлопця портмоне, в якому були пенсійне посвідчення та 200 гривень, і поспішив до своєї коханої. Людмила увесь цей час стояла на «страховці» напарника. За відібрані в хлопця-інваліда гроші вони купили харчів та горілки і пішли пиячити до своєї сусідки. Після вечірки співмешканці повернулись додому, але заснути не змогли — посварилися. — Вона назвала мене образливим для чоловіка словом, — скаже згодом Володимир міліціонерам. Після того слова, що видалось йому образливим, Володимир схопив Людмилу за волосся та почав бити. Напівроздягнена жінка ледве вирвалась і вибігла на дорогу. Володимир її наздогнав, намотав на руку її волосся, щоб не втекла, та знову почав лупцювати. Людмила кричала щосили. Її почули жінки, які в цей момент йшли вулицею. Вони стали на захист Людмили, і Володимир на мить відпустив свою жертву. У цей момент вона втекла до сусідки і замкнулась в оселі. — Людо, виходь! Не вийдеш — заб’ю! — кричав Володимир під дверима. — Йди геть, бо викличемо міліцію! — пригрозила сусідка. — А ви тільки спробуйте це зробити, обох миттю порішу! — відповів їй Володимир, перекидаючи з руки на руку сокиру, яку десь роздобув. Побачивши, що Володимир збирається відчинити вікно, сусідка таки викликала міліцію. А чоловік відчинив вікно, схопив один ніж у зуби і ще по одному — в руки, і стрибнув до кімнати. Сусідка втекла, а Людмила не встигла. Кинувши ножі, Володимир почав знову бити жінку. — Оперативна група, яка з’явилась на місце пригоди, чоловіка затримала. Радивилівський районний суд дав санкцію на арешт Володимира. За фактами нападу — розбою з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, і за фактами хуліганства порушено кримінальну справу, — повідомив «РВ» начальник Радивилівського райвідділу міліції Віталій Чубаєвський. Володимир заявив міліціонерам, що він є їхнім... колегою, щоправда, колишнім. — Я служив у карному розшуку на Львівщині. Якось син одного з прокурорів хотів зґвалтувати дівчину. Я за неї заступився, відганяючи його своєю табельною зброєю, ось мене і посадили за це за грати. Прокурор не простив мені образи, — розповів затриманий, намагаючись видати себе за невинну жертву, яка випадково опинилася за гратами. — Володимир майже все вигадав, окрім одного: він справді був капітаном міліції та працював на Львівщині в Держслужбі охорони. У Личаківську виправну колонію він потрапив навесні 2001 року. Суд засудив його до 9 років позбавлення волі за грабежі, розкрадання державного майна та за умисне його знищення. Вийшов на волю достроково у грудні минулого року. А десь місяців зо два тому з’явився у Радивилові. Знайшов собі тут подругу, яка сім разів була судима за крадіжки, і почав з нею жити, — розповів Віталій Чубаєвський. А Людмила уже пробачила Володимирові і зараз приносить йому передачі.
