Чи пам’ятаєте ви, коли востаннє перемагав рівненський «Кардинал»? Нагадаємо, сталося це 17 листопада, тобто більш як три місяці тому. Тоді рівняни розгромили вдома хмельницький «Сокіл» — 7:0. Може, і не варто було тоді так? Після цього як обрізало. У дев’яти офіційних матчах (Екстраліга, Кубок України та Кубок ліги) — дві нічиї, решта поразки. Як результат, у чемпіонаті «Кардинал» поступово скотився з першого на п’яте місце.
Чергова невдача спіткала «студентів Гончаренка» у Запоріжжі в матчі проти «АРПІ». Усе відбувалося за звичним для нинішнього «Кардинала» сценарієм: впевнений початок і провалений другий тайм. На перерву рівняни пішли, перемагаючи 2:0, завершили ж матч програшем 2:3, і це проти суперника з групи аутсайдерів.
— У нас зараз синдром глибокої ями, — сказав після програної у Запоріжжі гри головний тренер «Кардинала» Станіслав Гончаренко. — Вкотре вже ведемо гру, починаємо добре, але не вміємо битися, не вміємо виривати перемогу. У перемозі є дуже важлива деталь: її потрібно вистраждати. Відслужити — мало. Треба іноді докласти зусилля, здоров’я. Цього нам не вистачило. Я не збираюся панікувати. Просто потрібно розібратися в тому, що відбувається. Відповісти самим собі.
Команда суперника отримала гол у роздягальню, але знайшла сили не здатися. У другому таймі три з половиною хвилини ми володіли ініціативою і мали три нагоди, аби забивати гол. У цьому і ховається причина. Ми повірили, що можемо забити втретє. Але цей третій гол ще потрібно реалізувати. Знову не дограли люди.
У нас в команді немає ні капітана, ні лідера, ні чоловіка. Склад рожевих хлопчиків. Чоловічого — дуже мало. Всю перерву ми говорили про те, що не можна збирати фоли. А наш капітан робить необов’язковий шостий фол. Є таке поняття: якщо тебе обігрують особисто — значить, ти не справляєшся з грою…
Чергову спробу вилізти з ями «Кардинал» зробить 9 березня у домашньому матчі проти житомирського «ІнБев». Цей суперник зараз у турнірній таблиці Екстраліги передостанній, тобто дев’ятий.
