Вміння вгледіти маленьке і не побачити великого одразу не з’являється. Навіть мала дитина вміє відрізнити власний іграшковий автобус від справжнього дорослого автомобіля. І поводить себе відповідно. Тут нещодавно один із молодих місцевих телекореспондентів передав на всеукраїнський телеканал сюжетик про осіннє цвітіння каштана в Рівному. Помітив! Знайшов! І всій країні розповів та показав. А те, що всі до єдиного каштани в Рівному, а це кілька тисяч дерев, сохнуть тепер від невідомої хвороби, хвацького журналіста не зацікавило. Ну й що з того, що всі каштани раптом достроково втратили листя і на них не дозріли плоди? Значить треба так.
Вміння вгледіти маленьке і не побачити великого одразу не з’являється. Навіть мала дитина вміє відрізнити власний іграшковий автобус від справжнього дорослого автомобіля. І поводить себе відповідно. Тут нещодавно один із молодих місцевих телекореспондентів передав на всеукраїнський телеканал сюжетик про осіннє цвітіння каштана в Рівному. Помітив! Знайшов! І всій країні розповів та показав. А те, що всі до єдиного каштани в Рівному, а це кілька тисяч дерев, сохнуть тепер від невідомої хвороби, хвацького журналіста не зацікавило. Ну й що з того, що всі каштани раптом достроково втратили листя і на них не дозріли плоди? Значить треба так. А ми собі знайдемо щось маленьке, непомітне, але оптимістичне. І втішимо країну квітучою гілкою на засихаючому дереві. Керівники наші обрані та необрані, нинішні й колишні все ніяк не можут насперечатися, посилаючи на голови цікавих купу цифр про зростання за їхньої влади виробництва чи збільшення обсягу інвестицій. Луплять один одного цими цифрами, доводять, які вони потрібні й корисні на відміну від поставленого чи відставленого конкурента. Залишилось лише масштабному теракту запобігти і буде повний пропагандистський комплект. Уявляєте собі картину — обласний голова чи його звільнений попередник власноруч затримує терориста, який вже підніс сірника до бомби, що мала б підірвати чи то «Азот», чи то РАЕС. Більше у нас в області і підірвати немає чого. Все це показують по ТБ і описують у пресі, політику присвоюють звання героя і таке інше. А там і нове призначення. Із підвищенням. Чому ні? У нас вже був герой-генерал, який власноруч знешкодив терориста просто перед в’їздом до Рівного, після чого став Героєм України і був згодом направлений керувати сусідньою областю. А що тою областю керувати? Наливай та пий! Ну в чому, скажіть, роль обласної влади в успіху того чи іншого бізнесу? Бізнес сам своє візьме. Тільки дай. Або хоча б не заважай. Не тикай в очі тими відсотками, які невідомо від чого і невідомо до чого ліпляться. Як ті квадратні метри житла при комунізмі. Ну не рахували тоді збудоване житло квартирами — виключно квадратними метрами. Ніколи не скажуть, що збудували двісті, наприклад, квартир, а скажуть, що ввели в експлуатацію стільки-то квадратних метрів, що на стільки-то відсотків більше, ніж торік. Чи позаторік. Так і рахували ті збудовані квартири метрами. Поки квартири не закінчились. Сьогодні влада житла не будує. Будує дороги. І що? Як крали на тому будівництві, так і крадуть, як розвалювалися ті дороги за рік після ремонту, так і розвалюються. Може, припинити це діло, як те житло? Може, ми самі скинемося і побудуємо ті дороги? Тільки самі, без влади. Не дадуть. Розкажуть про урочисте відкриття чергового дитячого майданчика і промовчать про те, що іще у нас розвалилося чи зникло за останні місяці. Бо чим влада відрізняється від нормальних людей? Вона бачить маленьке, щоб у маленькому узріти велике. Нам цього не зрозуміти. Як тої каштанової хвороби, яка зробила цієї осені наше місто страшним і потворним. А якщо інші дерева захворіють і всихати почнуть? Не бачить цього влада. Милується із квіточок каштанових на одній гілочці. Собі б так навчитися.
